про порушення провадження у справі
26 жовтня 2017 року Справа № 915/1115/17
м. Миколаїв.
Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль Ю.М.,
розглянувши матеріали
позову заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону,
54030, вул. Нікольська, 18А, м. Миколаїв,
в інтересах держави в особі позивачів:
1) Міністерства оборони України,
03168, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ;
2) квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва,
54056, пр. Миру 62А, м. Миколаїв;
до відповідачів:
1) Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області,
57113, вул. Костянтина Ольшанського, 1А, смт. Ольшанське, Миколаївська область;
2) товариства військових мисливців і рибалок Миколаївського гарнізону,
54029, вул. Шосейна, 12, м. Миколаїв;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
2) ОСОБА_2,
АДРЕСА_2
про визнання незаконним та скасування рішення від 20.07.2011 № 67; визнання недійсним свідоцтва від 11.08.2011 серії НОМЕР_1 про право власності, -
Заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міноборони) та квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Миколаєва пред'явлено позов до Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області (далі - Ольшанська сільрада) та товариства військових мисливців і рибалок Миколаївського гарнізону (далі -ТВМР МГ) з такими вимогами:
"1. Визнати недійсним та скасувати рішення Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 20.07.2011 №67 "Про оформлення права власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна";
2. Визнати недійсним свідоцтво серії НОМЕР_1 від 11.08.2011 про право власності на нежитловий об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_3, який включає в себе 7 будівель, видане виконавчим комітетом Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області".
Викладені вимоги обґрунтовано тим, що Виконавчим комітетом Ольшанської сільради без достатніх правових підстав, зокрема, всупереч ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 6 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних силах України", п.п. 3, 4 Порядку вилучення передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1282, п. 6 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1919, прийнято спірне рішення від 20.07.2011 № 67, яким надано дозвіл на оформлення за ТВМР МГ права власності на вищевказаний нежитловий об'єкт, який є державним військовим майном, та видано на цей об'єкт ТВМР МГ свідоцтво від 11.08.2011серії НОМЕР_1 про право власності. У подальшому ТВМР МГ відчужено спірне нерухоме майно за договором від 06.08.2012 № 58519 купівлі-продажу громадянці ОСОБА_1, а останньою, в свою чергу, відчужено спірне майно громадянці ОСОБА_2 за договором від 30.01.2014 № 71 купівлі-продажу. На думку позивача, вищевказане рішення органу місцевого самоврядування є незаконним тому, що внаслідок його прийняття спірне нерухоме майно вибуло з державної власності поза волею держави.
Крім того, позовна заява містить клопотання про забезпечення позову шляхом накладення на спірне нерухоме майно арешту.
Поданих матеріалів достатньо для прийняття позовної заяви, проте наявні її недоліки.
Так, у позовній заяві, всупереч господарському процесуальному законодавству та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", не визначено, з посиланням на приписи чинного законодавства, орган державної влади, місцевого самоврядування, або інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави відносно військового майна; не викладено обставини щодо нездійснення чи неналежного здійснення зазначеним суб'єктом своїх повноважень щодо захисту інтересів держави; не наведено обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва в суді інтересів держави саме в особі Міноборони та КЕВ м. Миколаєва.
Крім того, у відповідності з процесуальним законодавством позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, а якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного із них; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, законодавство, на підставі якого подається позов; до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ст.ст. 54, 57 ГПК України).
Позовна заява прокурора таким вимогам закону не відповідає, так як у ній не виокремлено змісту вимог відносно Ольшанської сільради та ТВМР МГ. Відсутнє обґрунтування пред'явлення вимог до Ольшанської сільради, тоді як спірне рішення прийнято виконкомом цієї ради, який є самостійним суб'єктом органу місцевого самоврядування.
Крім того, до позову не додано відомостей відносно сторін з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Щодо клопотання прокурора про забезпечення позову, суд приходить до такого.
У позовній заяві відсутнє обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову та обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі. Ці недоліки та інші недоліки позовної заяви, унеможливлюють вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 64, 65, 86 ГПК України, -
1. Порушити провадження у справі.
2. Справу призначити до розгляду в засіданні на 28.11.2017 о 10 год. 00 хв.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, поверх 9, зал засідань № 1.
3. Зобов'язати до судового засідання сторони:
позивача - усунути викладені в мотивувальній частині даної ухвали недоліки позову;
відповідачів - подати відзиви по суті позовної заяви з посиланням на номер справи, докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти позову.
4. Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.
Суддя Ю.М. Коваль.