24 жовтня 2017 року Справа № 915/1056/16
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою
позивача за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50006, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до відповідача за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2)
про: стягнення 559644,61 грн.
та за заявою
позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2)
до відповідача за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50006, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
про: визнання договорів недійсними,
за участю представників сторін:
від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_3 - за довіреністю від 21.03.2017 за № 389,
від ОСОБА_2: ОСОБА_4 - за довіреністю від 11.09.2017,
30 вересня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 559644,61 грн. за договорами оренди обладнання.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016, провадження у справі № 915/1056/16 було припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 915/1056/16 залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 09.08.2017 постанову Вищого господарського суду України від 22.03.2017, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.10.2016 скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 167 від 21.08.2017 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1056/16.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2017 призначено головуючого суддю - Смородінову О.Г.
Ухвалою суду від 23.08.2017 справу № 915/1056/16 прийнято до свого провадження суддею Смородіновою О.Г.; її розгляд призначено на 19 вересня 2017 року; зобов'язано за 3 дня до судового засідання позивача надати суду обґрунтований розрахунок стягуваної суми основного боргу (за кожним договором окремо); зобов'язано за 3 дня до судового засідання відповідача надати суду: відзив по суті позовної заяви на державній мові з посиланням на номер справи (копії доданих документів засвідчити належним чином (ст. 36 ГПК України), докласти до відзиву згідно оформленого переліку додатків); докази надсилання відзиву позивачу; докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти позову.
15 вересня 2017 року від ОСОБА_2 (відповідача за первісним позовом) до Господарського суду Миколаївської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 14.09.2017 (вх. № 12972/17) у справі № 915/1056/16, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд, згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, визнати недійсними з моменту укладання договори оренди обладнання, укладені між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, б/н від 01.11.2011 та № 1 від 01.11.2011.
Ухвалою суду від 18.09.2017 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та приєднано його до справи № 915/1056/16; розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 28 вересня 2017 року; зобов'язано відповідача за зустрічним позовом надати суду: відзив по суті позовної заяви на державній мові з посиланням на номер справи (копії доданих документів засвідчити належним чином (ст. 36 ГПК України) та докласти до відзиву згідно оформленого переліку додатків); докази завчасного скерування копії відзиву позивачу; докази на обґрунтування відзиву або заперечень проти позову.
18.09.2017 до суду від представника позивача за первісним позовом надійшли, зокрема, заяви про забезпечення позову б/н від 21.07.2017 (вх. № 13061/17) та про повернення судового збору б/н від 21.07.2017 (вх. № 13062/17).
Ухвалою суду від 19.09.2017 розгляд справи відкладено на 28 вересня 2017; зобов'язано позивача за первісним позовом не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання: виконати вимоги ухвали суду від 23.08.2017, а саме: надати суду обґрунтований розрахунок стягуваної суми основного боргу в розмірі 103674,00 грн. та в розмірі 128000,00 грн. (за кожним спірним договором окремо) із зазначенням дат, сум, а також документальним підтвердженням проведених відповідачем за первісним позовом оплат (якщо такі мали місце); надати суду для огляду оригінали договорів, стягнення за якими заявлено в позовних вимогах; зобов'язано відповідача за первісним позовом не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання виконати вимоги ухвали суду від 23.08.2017, а саме надати суду: відзив по суті позовної заяви на державній мові з посиланням на номер справи (копії доданих документів засвідчити належним чином (ст. 36 ГПК України), докласти до відзиву згідно оформленого переліку додатків); докази надсилання відзиву позивачу; докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти позову; призначено до розгляду в судовому засіданні заяви позивача за первісним позовом про забезпечення позову б/н від 21.07.2017 (вх. № 13061/17 від 18.09.2017) та про повернення судового збору б/н від 21.07.2017 (вх. № 13062/17 від 18.09.2017); запропоновано позивачу за первісним позовом уточнити прохальну частину заяви про повернення судового збору б/н від 21.07.2017 (вх. № 13062/17 від 18.09.2017) з посиланням на платіжний документ (його назва, дата, сума тощо).
25.09.2017 до суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли заперечення б/н від 25.09.2017 (вх. № 13412/17) на заяву про забезпечення позову.
26.09.2017, на виконання вимог ухвал суду від 23.08.2017 та від 19.09.2017, до суду від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив б/н від 26.09.2017 (вх. № 13504/17) на позовну заяву ФОП ОСОБА_1
28.09.2017, на виконання вимог ухвал суду від 23.08.2017 та від 19.09.2017, до суду від представника позивача за первісним позовом за супровідним листом б/н від 28.09.2017 (вх. № 13568/17) надійшов розрахунок позовних вимог.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивачем за первісним позовом так і не було надано суду обґрунтованого розрахунку стягуваної суми основного боргу, згідно з позовною заявою, в розмірі 103674,00 грн. та в розмірі 128000,00 грн. (за кожним спірним договором окремо) із зазначенням дат, сум, а також документальним підтвердженням проведених відповідачем за первісним позовом оплат (якщо такі мали місце).
Також 28.09.2017, на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2017, до суду від представника відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив б/н від 28.09.2017 (вх. № 13544/17) на зустрічний позов.
Крім того, 28.09.2017 представник відповідача за зустрічним позовом звернувся до суду з клопотанням б/н від 28.09.2017 (вх. № 13567/17) про визнання явки позивача за зустрічним позовом обов'язковою та виклик його до суду для надання безпосередньо пояснень в залі судового засідання.
Ухвалою суду від 28.09.2017 за клопотаннями представників сторін продовжено строк розгляду спору на 15 днів (до 05 листопада 2017 року включно); розгляд справи відкладено на 24 жовтня 2017 року; втретє зобов'язано позивача за первісним позовом не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання надати суду обґрунтований розрахунок стягуваної суми основного боргу в розмірі 103674,00 грн. та в розмірі 128000,00 грн. (за кожним спірним договором окремо) із зазначенням дат, сум, а також документальним підтвердженням проведених відповідачем за первісним позовом оплат (якщо такі мали місце); зобов'язано позивача за первісним позовом не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання надати суду: наявне листування (з доказами скерування адресату) з відповідачем за первісним позовом стосовно спірних відносин (за період з 2011 по 2016 роки); у задоволенні заяви позивача за первісним позовом про повернення судового збору б/н від 21.07.2017 (вх. № 13062/17 від 18.09.2017) відмовлено.
12.10.2017 до суду від представника позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення за зустрічним позовом б/н від 11.10.2017 (вх. № 14285/17) та клопотання б/н від 11.10.2017 (вх. № 14284/17) про призначення судової почеркознавчої експертизи з визначеними заявником питаннями та назвою експертної установи.
23.10.2017 до суду від представника відповідача за первісним позовом надійшли пояснення б/н від 21.10.2017 (вх. № 14722/17) щодо розрахунку пені, 3% річних відповідно до умов договору оренди б/н від 01.11.2011.
24.10.2017, на виконання вимог ухвал суду від 23.08.2017, від 19.09.2017 та від 28.09.2017, до суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання б/н від 24.10.2017 (вх. № 14862/17) про долучення до матеріалів справи розрахунків заборгованості.
Однак, як свідчать матеріали справи, позивачем за первісним позовом вкотре так і не надано суду обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 103674,00 грн. та в розмірі 128000,00 грн. (за кожним спірним договором окремо) із зазначенням дат, сум, а також документальним підтвердженням проведених відповідачем за первісним позовом оплат (якщо такі мали місце).
При цьому, наданий розрахунок по договору № 1 від 01.11.2011 не містить підпису уповноваженої особи, а сторінки 6 та 8 розрахунку по договору б/н від 01.11.2011 взагалі нечитабельні (погана якість друку, внаслідок чого суми прочитати неможливо).
24 жовтня 2017 року в судове засідання з'явилися представники обох сторін як за первісним, так і за зустрічним позовом, які надали суду пояснення, виклали свої вимоги та заперечення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.
Таким чином, за результатами проведеного судового засідання, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи.
Крім того, за результатами розгляду заяви представника позивача за первісним позовом про забезпечення позову б/н від 21.07.2017 (вх. № 13061/17 від 18.09.2017), суд у судовому засіданні 24.10.2017 відмовив у її задоволенні, з огляду на таке:
Так, заявник обґрунтовує свою заяву (з урахуванням додаткових пояснень до неї б/н від 18.09.2017 (вх. № 13018/17 від 18.09.2017)) тим, що порівнюючи зміну майнового стану відповідача з середини вересня 2016 року до кінця березня 2017 року (на підставі інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 16.09.2016 за номером 68308194, від 01.11.2016 за номером 71948657, від 27.03.2017 за номером 83497550, від 21.08.2017 за номером 95203022), можна із впевненістю стверджувати, що він потихеньку позбавляється своєї нерухомої власності. Водночас, єдиним стримуючим фактором , який позбавляє його можливості переоформити іншу нерухомість (два будинки) - є іпотека в ЗАТ «ОТП Банк».
Заявник зазначає, що аналізуючи загальну поведінку відповідача [за первісним позовом], можна із впевненістю стверджувати, що він активно здійснює дії щодо ухилення від виконання своїх грошових зобов'язань, зловживає процесуальними та матеріальними правами. Таким чином, окрім двох будинків (які знаходяться в заставі банку), іншого майна, на яке можна накласти арешт та звернути стягнення, у відповідача [за первісним позовом] немає, склалася ситуація, за якої примусове виконання рішення господарського суду стає неможливим, оскільки банк має переважне право отримати задоволення своїх грошових вимог за рахунок заставленого майна, а вимоги позивача [за первісним позовом] - ОСОБА_1 та інших кредиторів задоволеними можуть і не бути.
Заявник вважає, що враховуючи тривалий термін розгляду справи надання відповідачем [за первісним позовом] пояснень, що розрахуватися за борговими зобов'язаннями він не може, факт відсутності охорони майна та його систематичне розкрадання, свідчить про відсутність у відповідача [за первісним позовом] коштів як для збереження, так і для погашення боргу. А оскільки вартості тих двох будинків, які знаходяться у заставі в банку, може не вистачити для погашення і кредитних зобов'язань перед банком, і перед позивачем, адекватною мірою забезпечення позову в даному випадку є накладення арешту на все майно відповідача [за первісним позовом].
З урахуванням зазначеного, заявник на підставі статей 66-67 Господарського процесуального кодексу України просить суд:
1) задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача;
2) видати наказ суду щодо забезпечення позову для передачі його на виконання до держаної виконавчої служби за місцем реєстрації відповідача.
Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з останніми змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 7 від 14.07.2016) питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.09.2017 призначено розгляд заяви позивача за первісним позовом про забезпечення позову б/н від 21.07.2017 (вх. № 13061/17 від 18.09.2017) в судовому засіданні 28 вересня 2017 року. Однак, за усним зверненням представника позивача за первісним позовом, господарський суд в судовому засіданні 28.09.2017 розгляд заяви про забезпечення позову б/н від 21.07.2017 (вх. № 13061/17 від 18.09.2017) не здійснив та ухвалою від 28.09.2017 відклав це питання на 24 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні 24.10.2017 представник позивача за первісним позовом підтримав заяву про забезпечення позову та наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача за первісним позовом проти заяви заперечував з викладених у запереченнях б/н від 25.09.2017 (вх. № 13412/17 від 25.09.2017) підстав.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову в сукупності з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За приписами ч. ч. 1, 9, 10 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства.
Відповідно до абз. абз. 2, 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з останніми змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 7 від 14.07.2016) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до абз. абз. 2-4 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з останніми змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 7 від 14.07.2016) достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
За змістом пп. 7.1 п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з останніми змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 7 від 14.07.2016) обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з того, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем за первісним позовом на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не подано суду доказів, які б підтверджували наявність зв'язку між обраним заходом до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно відповідача (за первісним позовом) із заявленою позовною вимогою про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 559644,61 грн. Відсутня також інформація щодо вартості майна, що унеможливлює встановлення судом співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Таким чином, позивачем за первісним позовом жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_2, а також не наведено суду жодних доказів, які б свідчили про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову. Заява позивача за первісним позовом ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, заява про забезпечення позову є необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними і допустимими доказами, а обраний позивачем за первісним позовом вид забезпечення позову не співвідносний із предметом позовної вимоги.
Беручи до уваги наведені висновки, заява представника позивача за первісним позовом про забезпечення позову б/н від 21.07.2017 (вх. № 13061/17 від 18.09.2017) задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим суд відмовив у її задоволенні.
Крім того, суд вважає за необхідне довести до відома заявника те, що за змістом абз. 1 п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з останніми змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 7 від 14.07.2016) про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.
Ухвала про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову оскарженню не підлягає.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача за первісним позовом (вх. № 12011/17 від 22.08.2017) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача. Доказів оплати судового збору за подання даної заяви про забезпечення позову суду надано не було, у зв'язку з чим суд в ухвалі від 23.08.2017 зазначив, що у випадку підтримання по даній справі заяви про забезпечення позову позивач має оплатити судовий збір та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 24.10.2017 сплату судового збору по даній заяві про забезпечення позову (вх. № 12011/17 від 22.08.2017) позивач не здійснив, у зв'язку з чим вказана заява залишена судом без розгляду.
Що ж стосується клопотання позивача за зустрічним позовом б/н від 11.10.2017 (вх. № 14284/17 від 12.10.2017) про призначення судової експертизи, то суд зазначає, що його розгляд залишається відкритим, оскільки обидві сторони висловили бажання врегулювати між собою спірні питання.
Водночас, для розгляду по суті вищевказаного клопотання про призначення судової (почеркознавчої) експертизи обов'язковою є особиста явка в наступне судове засідання ОСОБА_2 для надання суду експериментальних зразків почерку, з огляду на що п. 1 прохальної частини клопотання представника відповідача за зустрічним позовом б/н від 28.09.2017 (вх. № 13567/17 від 28.09.2017) підлягає задоволенню.
У задоволенні ж п. 2 прохальної частини клопотання представника відповідача за зустрічним позовом б/н від 28.09.2017 (вх. № 13567/17 від 28.09.2017) (виклик ОСОБА_2 до суду для надання безпосередньо пояснень в залі судового засідання) задоволенню не підлягає, з огляду на необґрунтованість та невідповідність заявленої вимоги приписам Розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, керуючись ст. ст. 33, 43, 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Розгляд справи відкласти на 02 листопада 2017 року о 14 год. 00 хв.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду
за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.
2. ВКОТРЕ зобов'язати ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання надати суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 103674,00 грн. та в розмірі 128000,00 грн. (за кожним спірним договором окремо) із зазначенням дат, сум, а також документальним підтвердженням проведених відповідачем за первісним позовом оплат (якщо такі мали місце).
3. Вдруге зобов'язати ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання надати суду: наявне листування (з доказами скерування адресату) з відповідачем за первісним позовом стосовно спірних відносин (за період з 2011 по 2016 роки).
4. У задоволенні заяви представника позивача за первісним позовом про забезпечення позову б/н від 21.07.2017 (вх. № 13061/17 від 18.09.2017) відмовити.
5. Заяву представника позивача за первісним позовом про забезпечення позову (вх. № 12011/17 від 22.08.2017) залишити без розгляду.
6. Призначити до розгляду в судовому засіданні клопотання позивача за зустрічним позовом б/н від 11.10.2017 (вх. № 14284/17 від 12.10.2017) про призначення судової експертизи.
7. Зобов'язати ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ надати суду для огляду оригінали первинної документації ФОП ОСОБА_2 в кількості 20 (двадцять) документів з наявними печатками та підписами підприємця (в оригіналі).
Зазначені документи мають містити в собі як вільні, так і умовно-вільні зразки почерку ОСОБА_2 Вільних зразків почерку повинно бути не менше ніж на 15 аркушах, підписів - не менше 15.
При цьому, вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до дати складання досліджуваного документа; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення справи, але не в зв'язку з її обставинами.
8. Особисту явку позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 в судове засідання визнати обов'язковою.
9. Запропонувати ВІДПОВІДАЧУ ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення судового засідання надати суду в письмовому вигляді свої міркування щодо клопотання позивача за зустрічним позовом б/н від 11.10.2017 (вх. № 14284/17 від 12.10.2017) про призначення судової експертизи.
Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.
Попередити сторін, що невиконання вимог ухвали суду тягне за собою залишення позову (як первісного, так і зустрічного) без розгляду.
Суддя О.Г. Смородінова