24 жовтня 2017 року Справа № 915/777/17
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Яйченя К.М.,
без участі представників сторін, які не з'явилися в судове засідання;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”,
04112, вул. Жамбила Жабаєва, 7, м. Київ,
до приватного підприємства фірма “Интерсервис”,
57240, вул. Центральна, с. Партизанське, Вітовський район, Миколаївська область,
про зобов'язання скласти проміжний ліквідаційний баланс та подати його на затвердження, -
Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (далі - ТОВ “ФК “Приватні інвестиції”) пред'явлено позов до приватного підприємства Фірма “Интерсервис” (далі - Фірма “Интерсервис”) з вимогою: “Зобов'язати ПП Фірма “Интерсервис” (в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1В.) скласти проміжний ліквідаційний баланс ПП Фірма “Интерсервис” та подати його на затвердження відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України”.
Позовні вимоги обґрунтовано ухиленням відповідача від вчинення дій щодо включення заборгованості перед ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” до проміжного ліквідаційного балансу та подання їх відповідного органу на затвердження.
За такими вимогами ухвалою суду від 08.08.2017 порушено провадження в даній справі.
Від сторін у справі представники в судове засідання не з'явилися, при цьому представник позивача у минулому судовому засіданні повідомлено про час та місце розгляду справи, а поштове відправлення з ухвалою суду від 03.10.2017 про відкладення розгляду справи, направлене на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організації, повернено до суду у зв'язку з відсутністю відповідача за адресою. Ураховуючи викладене, суд вважає, що відповідача також належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, а тому розгляд справи є можливим за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідачем укладено з акціонерним товариством “ОСОБА_2 (Україна)”, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Кредобанк” (далі - ОСОБА_2), кредитні договори від 31.03.2003 № 34-2003, від 29.03.2004 №№ 16-2004, 17-2004, з урахуванням змін та доповнень до них, у відповідності до котрих ОСОБА_3 (кредитором) надано ПП Фірма “Интерсервис” (позичальнику) кредитні кошти в загальній сумі 2500000 грн., а позичальник зобов'язався на умовах, визначених договором, повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування цими коштами. З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищевказаними кредитними договорами ОСОБА_3 укладено з ПП Фірма “Интерсервис” договори застави від 18.07.2003, 03.06.2004, 10.06.2004 та договір іпотеки від 30.03.2004, з урахуванням змін та доповнень до цих договорів.
За твердженнями позивача, ПП Фірма “Интерсервис” не виконано свої грошові зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП Фірма “Интерсервис” з 27.12.2007 перебуває у стані припинення; головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) є ОСОБА_1.
ОСОБА_3 скористався своїми правами кредитора і пред'явив відповідачу грошову вимогу від 01.12.2006 № 15-Ю, у відповідь на котру ПП Фірма “Интерсервис” в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 листом від 11.12.2006 № 182 повідомило ОСОБА_2 про визнання його кредиторських вимог у загальній сумі 2912853 грн. 40 коп. та про включення ОСОБА_3 до реєстру кредиторів відповідача, як кредитора першої черги, вимоги якого у вищевказаній сумі забезпечені заставою.
У подальшому ОСОБА_3 укладено з ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” договір факторингу від 29.11.2011 (далі - договір факторингу), згідно умов якого ОСОБА_2 за відповідну ціну продав та відступив позивачу (новому кредитору), а останній прийняв права вимоги за кредитними договорами та усіма договорами забезпечення до цих кредитних договорів, перелік котрих наведено у додатку № 1 до договору факторингу, який є його невід'ємною частиною. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт приймання-передачі (п.3.2 договору факторингу). Цей акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов договору. Договір набуває чинності з моменту підписання зазначеного акту (п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 4.1 договору факторингу).
Із змісту додатку № 1 до договору факторингу “ОСОБА_2 даних” випливає, що ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” набуло права вимоги заборгованості, зокрема, за згаданими вище кредитними договорами, з урахуванням змін та доповнень до них, а саме: за кредитним договором від 31.03.2003 № 34-2003 - в сумі 1712942 грн. 62 коп.; за кредитним договором від 29.03.2004 № 16-2004 - в сумі 306957 грн. 23 коп.; за кредитним договором від 29.03.2004 17-2004 - в сумі 550000 грн.; а також за договорами, укладеними на забезпечення виконання цих кредитних договорів.
Ураховуючи укладення первісним кредитором ОСОБА_3 з новим кредитором позивачем ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” зазначеного договору факторингу, та що сторонами цього договору на виконання його п. 3.2 складено акт прийому-передачі портфеля заборгованостей від 14.12.2011 (ас. 85), підписаний уповноваженими представниками сторін договору та скріплений печатками сторін договору, і що на даний час, за твердженнями позивача, заборгованість ПП Фірма “Интерсервис” у добровільному порядку не погашено, суд вважає доведеним, що позивач набув права вимоги заборгованості за всіма вищезазначеними кредитними договорами та договорами забезпечення до них.
ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” неодноразово зверталося до голови ліквідаційної комісії відповідача ОСОБА_1 та засновника відповідача ОСОБА_4 з вимогами від 27.03.2017 № 919/І/2012, від 03.04.2017 № 3118/2017/И, від 18.04.2017 № 3954/2017/И, від 30.05.2017 № 6456/2017/И, направлення котрих підтверджується відповідними поштовими квитанціями, про надання відомостей щодо вжиття ліквідаційною комісією ПП Фірма “Интерсервис” заходів для завершення процедури ліквідації товариства, зокрема, про складення проміжного ліквідаційного балансу підприємства, проте зазначені вимоги залишено без реагування та виконання.
Викладені обставини, стверджує позивач свідчать про ухилення відповідача від складення проміжного ліквідаційного балансу підприємства та направлення його повноважній особі на затвердження.
Суд вважає такі доводи позивача обґрунтованими.
У відповідності до чинного законодавства, юридична особа припиняється в результаті, зокрема, ліквідації (ч. 1 ст. 104 ЦК України).
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч.ч. 3, 5, 6 ст. 105 ЦК України).
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 8 ст. 111 ЦК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 1 ст. 1 ГПК України).
Ураховуючи викладене, а також те, що з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про початок з 27.12.2007 процедури припинення ПП Фірма “Интерсервис” минуло більше 9 років, проте на даний час головою ліквідаційної комісії відповідача ОСОБА_1 не складено проміжний ліквідаційний баланс боржника, суд визнає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо завершення ліквідаційної процедури, чим порушує право позивача на отримання коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами.
Таким чином, позов ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” належить задовольнити повністю.
У судовому засіданні 24.10.2017, згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” задовольнити повністю.
2. Зобов'язати приватне підприємство фірма “Интерсервис” в особі голови ліквідаційної комісії підприємства ОСОБА_1, 57240, вул. Центральна, с. Партизанське, Вітовський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 31159695, скласти проміжний ліквідаційний баланс приватного підприємства фірма “Интерсервис” та подати його на затвердження у відповідності до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 27.10.2017.
Суддя Ю.М. Коваль.