26.10.2017 р. Справа№ 914/2197/17
Суддя Запотічняк О.Д. розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства “Бродитеплоенерго”, Львівська обл., м. Броди
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” м. Львів
про зобов'язання відновити розподіл природного газу
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства “Бродитеплоенерго” до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” про зобов'язання відновити газопостачання.
Комунальним підприємством “Бродитеплоенерго” 25.10.2017 р. та 26.10.2017 року подано аналогічні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/2197/17 , в яких він просить з метою забезпечення позову зобов'язати ПАТ “Львівгаз” відновити розподіл природного газу на час розгляду позовної заяви.
В обґрунтування своїх доводів посилається на той факт, що при не відновленні розподілу природного газу позивач не зможе належним чином здійснювати покладені на нього обов'язки щодо початку опалювального сезону.
Проаналізувавши подані заяви про забезпечення позову, суд визнав їх необґрунтованими і такими , що не підлягають до задоволення.
При цьому, суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Таким чином, із змісту ст. 66 ГПК України випливає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з обраним способом заходу до забезпечення позову.
За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” зауважено, що відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Однак слід зазначити, що ще 04.01.2017 року позивач отримав від відповідача повідомлення про припинення газу .
Як стверджує КП «Бродитеплоенерго» в позовній заяві 10.07.2017 року ПАТ «Львівгаз» було припинено /обмежено йому розподіл природного газу, однак акти відключення відсутні.
Дані обставини свідчать, що позивач нічого не робив і чекав до 25 жовтня 2017 року щоб звернутися до суду з позовною заявою та заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в якому просить зобов'язати ПАТ “Львівгаз” відновити розподіл природного газу на час розгляду позовної заяви. У позивача було достатньо часу для вирішення питання відновлення газопостачання до опалювального сезону, однак цього зроблено не було.
Згідно ст. 67 ГПК України , позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору у даному ж випадку позивач просить вжиттям даного забезпечення фактично вирішити спір по суті, що суперечить вище зазначеній нормі.
Відповідно до вище зазначеного суд прийшов до висновку що заяви про вжиття заходів забезпечення позову Комунального підприємства “Бродитеплоенерго” не обґрунтовані та не підлягають до задоволення.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 66, 67 та 86 ГПК України, суд -
1. Заяви Комунального підприємства “Бродитеплоенерго”, від 25.10.2017 р. тв 26.10.2017 року про вжиття заходів до забезпечення позову - відхилити.
Суддя Запотічняк О.Д.