ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.10.2017Справа №910/8143/17
За позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"
до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
про стягнення 189187,22 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Отвіновський С.А. (представник за довіреністю);
Недоступ Т.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - Городиська Є.Ю. (представник за довіреністю).
Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення 189187,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного з відповідачем Договору на теплову енергію та на послуги з централізованого постачання гарячої води від 01.04.2016 № 1267 позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 1094912,21 грн. Оскільки відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково в розмірі 994732,84 грн., позивач просив стягнути з відповідача залишок боргу в розмірі 100179,37 грн., а також пеню в розмірі 48171,31 грн., 5314,00 грн. трьох процентів річних та 35522,54 грн. інфляційних втрат.
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов.
Надалі, позивач надав через загальний відділ канцелярії суду заяву від 29.09.2017 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 109229,17 грн. основного боргу, 48171,31 грн. пені, 5314,00 грн. трьох процентів річних та 35522,54 грн. інфляційних втрат. Розглянувши вказану заяву, яка фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку її прийняти.
У судовому засіданні представники позивача просили позов задовольнити в повному обсязі, з урахуванням поданої 29.09.2017 заяви.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, пославшись у відзиві зокрема на те, що він повідомляв позивача про незгоду з нарахованою сумою заборгованості за теплову енергію, передану в приміщення, розташовані за адресами: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1, та м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, оскільки за першою адресою при розпломбуванні лічильника було знято витратомір, а за другою - злито теплоносій, у зв'язку з чим там з 2014 року відсутнє теплопостачання. Таким чином, відповідач не отримував послуги з постачання теплової енергії, що свідчить про відсутність у нього обов'язку з її оплати.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, пославшись на викладені у відзиві обставини.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
01.04.2016 між сторонами укладено Договір на теплову енергію та на послуги з централізованого постачання гарячої води № 1267, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію, а останній - прийняти на межі балансової належності з найменшими витратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (п. 1.2. цієї угоди).
Відповідно до Додатків № 4 до Договору теплова енергія передається, зокрема, на об'єкти, розташовані за адресою: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1, площею 2758 м2, та за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (перейменовано на б-р Олександрійський), 29, площею 203,5 м2, із встановленими приладами обліку.
Пунктами 4.2., 4.3. Договору передбачено, що при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник відповідача до позивача для оформлення акту про використану теплову енергію згідно з Додатком № 9, де розрахунковим періодом є період, рівний 30 календарним дням. Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється відповідачем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії.
Згідно з п. 5.6. даного правочину облік спожитої теплової енергії проводиться по приладам обліку, атестованих в органах Держстандарту України або розрахунковим методом.
При відсутності засобів обліку розрахунок проводиться розрахунковим шляхом із застосуванням чинних норм (п. 5.9. Договору).
Відповідно до п. 5.10., 5.11. зазначеної угоди при перебуванні засобів обліку на повірці протягом 1 місяця з дня подачі заявки обсяги спожитої теплової енергії визначаються: а) опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період; б) гаряча вода - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. У разі неможливості визначення попередніх розрахункових періодів, несправності засобів обліку, що не підлягають усуненню - розрахунковим методом. У випадку перебування засобів обліку на повірці більше 1 місяця, розрахунок плати за спожиті послуги проводиться розрахунковим методом, згідно відповідних рішень та розпоряджень органу місцевого самоврядування та будівельних норм і правил.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом від 12.05.2016 № 860, в якому повідомив про необхідність виконання державної повірки вузлів обліку теплової енергії до початку опалювального сезону. Крім того, на об'єктах за адресами: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1; м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, комерційні вузли обліку теплової енергії вичерпали строк служби.
19.07.2016 та 26.07.2016 представниками сторін складено Акти розпломбування вузла обліку теплової енергії за адресами: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1; м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, відповідно.
На підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 11.10.2016 № 436 позивачу вказано з 11.10.2016 розпочати опалювальний період 2016-2017 років.
Відповідно до акту прийняття в експлуатацію приладів обліку теплової енергії після проведення повірки за адресою: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1, підписаного обома сторонами, прилади обліку включені в роботу з 22.11.2016.
17.01.2017 відповідач звернувся до позивача з листом № 10-826800-2017, в якому просив провести коригування рахунків за жовтень та листопад 2016 стосовно об'єктів за адресою: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1, оскільки лічильник був переданий на повірку 26.10.2016, а отримання теплоносія було неможливим внаслідок демонтажу витратоміра. Щодо об'єкту, розташованого за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, то відповідач зазначив, що теплоносій у цій будівлі злито та централізоване опалення з 2014 року не використовується.
У відповідь на даний лист позивач листом від 30.01.2017 № 162 повідомив, що свідоцтво про проведення минулої державної повірки комерційних вузлів обліку за адресами: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1; м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, чинне до 01.08.2016, у зв'язку з чим місячний період для проведення повірки мав закінчитися до 01.09.2016, проте відповідач про його закінчення не повідомив. Водночас, опалювальний період позивачем розпочато 11.10.2016, однак представники відповідача не зверталися щодо опломбування вхідної запірної арматури або обмеження чи не надання послуг за цими об'єктами. Крім того, за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, відповідачу необхідно встановити інший комерційний вузол обліку, у разі не встановлення якого позивач буде проводити нарахування відповідно до площі нежитлового приміщення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту прийняття в експлуатацію приладів обліку теплової енергії після проведення повірки за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, підписаного обома сторонами, прилади обліку включені в роботу з 06.03.2017.
На підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 28.03.2017 № 99 опалювальний період 2016-2017 років вирішено закінчити, коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8 градусів.
У той же час, 16.03.2017 відповідач листом № 820000/82М300-2/341 просив надати рахунок на оплату заборгованості та вважати нарахування по об'єктах, розташованих за адресами: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1; м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, спірними.
29.03.2017 позивач листом № 588 направив відповідачу два примірники акту звірки заборгованості за Договором станом на 29.03.2017 на суму 1027761,10 грн.
Оскільки відповідач у листі від 31.03.2017 № 46-826800 просив надати два окремі рахунки, позивач листом від 03.04.2017 № 624 надав відповідачу для оплати акти виконаних робіт/послуг та рахунки-фактури по Договору на суму 109296,09 грн. та на суму 1011404,59 грн. за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно, які просив підписати та по одному примірнику повернути позивачу.
Проте, відповідач підписав та сплатив заборгованість лише за актом на суму 994732,84 грн., а інший акт на суму 109296,09 грн., в якому зазначено нарахування за період з 13.10.2016 по 28.02.2017 за адресами: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1; м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, залишив не підписаним та не оплаченим.
Разом із цим, згідно з п. 5.4., 5.5. Договору у випадку не повернення або відсутності обґрунтованої відмови у підписанні відповідачем акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків у строк, передбачений п. 5.4. - протягом 3 робочих днів після отримання пакету документів, то дані документи вважаються погодженими і підписаними, та є підставою для проведення розрахунків.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач направляв на адресу відповідача у м. Біла Церква рахунки-фактури та акти приймання-передачі робіт/послуг щомісячно, що підтверджується копіями відповідних реєстрів із відмітками календарного поштового штемпеля та відповідачем під час розгляду справи не заперечувалось.
Таким чином, з урахуванням п. 5.4., 5.5. Договору, а також відсутністю обґрунтованої відмови відповідача від підписання цих актів, акту за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року на суму 109296,09 грн. та акту звірки заборгованості за Договором станом на 29.03.2017 на суму 1027761,10 грн., вказані акти вважаються погодженими.
Водночас, в обґрунтування відсутності заборгованості за теплову енергію у спірний період на об'єкті в м. Біла Церква, вул. Дачна, 1, відповідач послався на те, що під час розпломбування лічильника було знято обчислювач, термоперетворювач та два водоміра (витратоміра), а тому в разі подачі теплової енергії приміщення було би залите водою.
Щодо постачання теплової енергії на об'єкт, розташований м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, то з огляду на злиття теплоносія ще в 2014 році, будівля не опалюється та нарахування за лічильником не здійснювалося.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій актів розпломбування та актів прийняття в експлуатацію, у період з 19.07.2016 по 21.11.2016 за адресою: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1, та в період з 26.07.2016 по 06.03.2017 за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, вузли обліку теплової енергії були розпломбованими та перебували на повірці.
Пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила), передбачено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги, зокрема, з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.
Відповідний порядок оплати передбачений також у п. 5.10., 5.11. Договору в разі перебування засобів обліку на повірці протягом 1 місяця, а якщо більше місяця - то розрахунок плати проводиться розрахунковим методом.
Як вбачається із виставлених позивачем рахунків по об'єкту за адресою: м. Біла Церква, вул. Дачна, 1, нарахування позивачем за теплову енергію проводились по нормі з 13.10.2016 до 21.11.2016, тобто до прийняття в експлуатацію засобів обліку, а після прийняття - здійснювались по приладах обліку.
Водночас, демонтування витратоміра під час розпломбування вузлів обліку, який здійснює вимірювання витрати теплоносія, не перешкоджає постачанню теплової енергії та не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку її оплачувати. Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не подано.
Також, відповідач посилався на складений акт від 22.11.2016 щодо перекритої подачі теплоносія від мережі централізованого опалення та відмови інспектора позивача опломбувати засувку в теплокамері або заглушки на місцях відсутнього витратоміра та лічильника на об'єкті, що розташований за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29.
Проте, даний акт не може бути належним та допустимим доказом ненадання відповідачу послуг з постачання теплової енергії за цією адресою, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 24, 25 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Також, п. 6.1.5. Договору передбачено, що відповідач для відмови від послуг позивача повинен повідомити останнього про свій намір за 2 місяці, надавши необхідний пакет документів та здійснивши повний розрахунок за послуги та витрати, пов'язані з відключенням. При цьому відключення здійснюється в між опалювальний період.
Утім, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача в установленому порядку з проханням відключити його від мереж централізованого опалення та ненадання йому послуг з постачання тепла. Крім того, ймовірна відсутність теплоносія, на яку посилався відповідач, також не свідчить про неотримання ним цих послуг.
З огляду на наведене, оскільки з 26.07.2016 по 06.03.2017 - період, в який засоби обліку по об'єкту, розташованому за адресою: м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги (б-р Олександрійський), 29, були розпломбованими, позивачем правомірно здійснено нарахування відповідачу за цей період за нормою споживання.
Відповідно до закріплених у ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» основних принципів господарювання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сума основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 109229,17 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 48171,31 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну оплату теплової енергії за кожний місяць спірного періоду та на всю суму заборгованості в розмірі 100179,34 грн. (без урахування боргу за лютий 2017 року) за період з 14.04.2017 по 17.05.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.6. Договору за порушення строків оплати теплової енергії, зазначених у п. 4.3. даного Договору, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Здійснивши арифметичний перерахунок вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої на суми заборгованості, суд вважає розрахунок цієї штрафної санкції вірним у розмірі 46245,35 грн., у зв'язку з чим дана позовна вимога підлягає задоволенню частково.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5314,00 грн. трьох процентів річних та 35522,54 грн. інфляційних втрат.
За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення вказаних компенсаційних виплат за обрахований позивачем період, суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає 5227,83 грн. трьох процентів річних та 24480,57 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню частковою.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Т. Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3; ідентифікаційний код 04654336) 109229 (сто дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 17 коп. основного боргу, 46245 (сорок шість тисяч двісті сорок п'ять) грн. 35 коп. пені, 5227 (п'ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 83 коп. трьох процентів річних, 24480 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 57 коп. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 74 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 25.10.2017
Суддя Я.В. Маринченко