ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.10.2017Справа № 910/13443/17
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
доПублічного акціонерного товариства державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів"
простягнення 51 328 грн 40 коп.
Представники:
від позивача: Слуценко Р.П. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
10.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з вимогами до Публічного акціонерного товариства державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013 у розмірі 51 328 грн 40 коп., в тому числі 12 300 грн 09 коп. орендної плати, 1 023 грн 28 коп. завдатку, 697 грн 25 коп. пені, 1 230 грн 01 коп. штрафу та 36 077 грн 78 коп. неустойки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013 не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання щодо сплати завдатку та повної і своєчасної оплати орендних платежів за період з березня 2013 року по березень 2014 року включно, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по сплаті завдатку у розмірі 1 023 грн 28 коп. та заборгованість по орендній платі у розмірі 12 300 грн 09 коп. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором позивачем нараховано 697 грн 25 коп. пені, 1230 грн 01 коп. штрафу та 36 077 грн 78 коп. неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13443/17, розгляд справи призначено на 09.10.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.1.02017 розгляд справи відкладено на 23.10.2017, у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.
17.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 23.10.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.
У судове засідання 23.10.2017 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справу, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 23.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
14.03.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець за договором) та Публічним акціонерним товариством державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Запорізький аукціонний центр" (орендар за договором) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013, відповідно до яких орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування державне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення № 61, № 62 другого поверху чотирьохповерхової адміністративної будівлі (Літера А-4), реєстровий номер 04653199.9.АААДЕБ671, загальною площею 52,1 кв.м., розміщеної за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, (надалі - майно), відповідно до копії плану поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі.
Строк дії договору оренди сторони визначили у пункті 10.1. договору, а саме - договір укладено строком на 1 рік з 14.03.2013 по 13.03.2014 включно.
Згідно з пунктом 10.4. договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору вступ орендаря у користування Майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передавання орендованого майна.
Згідно з пунктом 3.1 договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами та доповненнями) (далі - методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2013 року 1 461 грн 83 коп.
Орендна плата за перший місяць оренди - березень місяць 2013 року становить без ПДВ - 1 461 грн 83 коп., збільшена на індекс інфляції за березень місяць 2013 року.
Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. договору).
У відповідності до пункту 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства; 30 відсотків розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно.
Відповідно до пункту 3.7. договору сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з пунктом 3.11. договору сторони погодили, що зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.
Пунктом 3.12 договору сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майні зa актом приймання-передавання включно в межах терміну встановленого пунктом 10.10 цього договору. Закінчення строку дії договору оренди не звільняв орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балаксоутримувачу.
Відповідно до пункту 5.2 договору орендар зобов'язаний протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений у пункті 3.11. цього договору. Завдаток сплачується до державного бюджету, в порядку визначеному у пункті 3.6. цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останні місяці з врахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати, він має відшкодувати державному бюджету і балансоутримувачу збитки, в розмірі недоотриманої орендної плати, зменшеної на розмір сплаченого завдатку. Якщо у разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати.
Згідно акту приймання-передавання від 14.03.2013, підписаного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Публічним акціонерним товариством державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Запорізький аукціонний центр", орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне майно - вбудовані нежитлові приміщення № 61, № 62 другого поверху чотирьохповерхової адміністративної будівлі (Літера А-4), реєстровий номер 04653199.9.АААДЕБ671, загальною площею 52,1 кв.м., розміщеної за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, (надалі - майно), відповідно до копії плану поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
У відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частина 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
У відповідності до норм частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, що також кореспондується з частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу
Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 Цивільного кодексу України).
У відповідності до пункту 10.3 договору визначили, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною, і оформлюються шляхом укладення відповідного договору про зміни.
Листом від 16.04.2013 № 186-1 орендар повідомив орендодавця про намір дострокового розірвання договору.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області було підготовлено відповідний договір про розірвання договору оренди від 14.03.2013 № 3078/д та листом від 29.04.2013 № 11-13-03232 направлено на підпис відповідачу та для подальшого повернення підписаного договору орендодавцю для його реєстрації. Проте, відповідачем не повернуто та не надано позивачу підписаного примірника договору про розірвання договору оренди від 14.03.2013 № 3078/д.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості про розірвання договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013, у зв'язку з чим його дія припинилася з 14.03.2014 з огляду на закінчення строку, на який його було укладено. Крім того, 19.03.2014 позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 11-13-01849 про припинення терміну дії договору оренди від 14.03.2013 № 3078/д державного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати завдатку та повної і своєчасної оплати орендних платежів за період з березня 2013 року по березень 2014 року включно, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013 по сплаті завдатку у розмірі 1 023 грн 28 коп. та заборгованість по орендній платі у розмірі 12 300 грн 09 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати завдатку у розмірі 1 023 грн 28 коп. та доказів оплати орендних платежів на суму 12 300 грн 09 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку зі сплати завдатку та з оплати орендних платежів, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті завдатку у розмірі 1 023 грн 28 коп. та заборгованості по орендній платі у розмірі 12 300 грн 09 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 12 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У відповідності до пункту 5.11 договору встановлений обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу, орендоване майно в належному стені, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря
Положеннями пункту 10.10 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору, закінчення строку дії та відмови від його продовження, майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання (припинення) повертається орендарем балансоутримувачеві. Майно повертається балансоутримувачу за актом приймання - передавання, який підписується сторонами за участю балансоутримувача. При цьому майно вважається повернутим з дати підписання балансоутримувачем відповідного акту приймання - передавання. Обов'язок по складанню акта приймання-передавання про повернешся майна покладається на орендаря.
Робочою групою регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області за участі представника балансоутримувача було проведено огляд державного майна - вбудованих нежитлових приміщень № 61, № 62 другого поверху чотирьохповерхової адміністративної будівлі (літера А-4), розміщених за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, яка є об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013. За результатами огляду було складено акт від 19.03.2015 огляду державного нерухомого майна переданого за договором оренди № 3078/д від 14.03.2013, яким зафіксовано, що станом на 19.03.2015 орендар не перебуває в орендованих приміщеннях.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав зобов'язання щодо повернення орендованого майна за актом приймання-передавання балансоутримувачу.
Умовами пункту 10.12. договору встановлено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна в термін, визначений пунктом 10.10 договору (3 робочі дні з дати розірвання договору), орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Частина 2 статті 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.04.2011. у справі № 30/191 та пункті 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").
У зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна в термін, визначений пунктом 10.10 договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої за період користування майном після закінчення терміну дії договору, а саме з 14.03.2014 по 19.03.2015, за невиконання обов'язку щодо повернення майна, в розмірі 36 077 грн 78 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013, позивачем нараховано відповідачу 697 грн 25 коп. пені, за період прострочення з 11.03.2013 по 13.03.2014, та 1230 грн 01 коп. штрафу.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 3.8. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково до пені сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.9 договору).
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені та штрафу ) відповідно до пунктів 3.8 та 3.9 договору.
Пунктом 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання грошового зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького філіалу Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" № 3078/д від 14.03.2013, вимоги позивача про стягнення з відповідача 697 грн 25 коп. пені, за період прострочення з 11.03.2013 по 13.03.2014, та 1230 грн 01 коп. штрафу, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (02660, місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 15, ідентифікаційний код 20064284) на користь Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 20495280) заборгованість з орендної плати у розмірі 12 300 (дванадцять тисяч триста) грн 09 коп., заборгованість про сплаті завдатку у розмірі 1 023 (одна тисяча двадцять три) грн 28 коп., пеню в розмірі 697 (шістсот дев'яносто сім) грн 25 коп., штраф у розмірі 1 230 (одна тисяча двісті тридцять) грн 01 коп., неустойку за невиконання обов'язку щодо повернення майна у розмірі 36 077 (тридцять шість тисяч сімдесят сім) грн 78 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 26.10.2017
Суддя Н.Б. Плотницька