ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
26.10.2017Справа № 910/18546/17
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД"
про стягнення 143 632 277 грн 07 коп.,
24.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" про стягнення 143 632 277 грн 07 коп.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 4 та 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пунктах 2 та 3 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016, № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1600 гривень.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з доданих до позовної заяви № 11/3-21561 від 01.08.2017 документів, Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. Водночас, позивачем додано заяву про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", а також на неплатоспроможність та важкий фінансовий стан з посиланням на постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації позивача, у зв'язку з чим просить суд врахувати майновий стан та відстрочити до прийняття рішення по даній справі сплату позивачем судового збору або звільнити позивача від сплати судових витрат за подання позовної заяви, посилаючись на те, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі та у стані ліквідації, є неплатоспроможним, не здійснює діяльності та не отримує прибутку у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії та відсутністю права надавати банківські послуги, а тому не має змоги сплатити судовий збір.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, враховуючи майновий стан сторони суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від нього.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.013 № 7 щодо того, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про звільнення від сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази.
До заяви про відстрочення терміну сплати судового збору не додано будь-яких документів на підтвердження скрутного фінансового стану позивача, а також доказів відсутності у Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" коштів для сплати судового збору.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади. Самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на вищевикладене та враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд прийшов до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання, оскільки позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору суд відмовляє.
З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Додані до позовної заяви фіскальний чек № 000032436 00018 від 20.06.2017 та опис вкладення у цінний лист від 20.06.2017 не можуть бути прийняті судом в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви № 11/2-21561 та доданих до неї документів, яка датована 01.08.2017.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 8 Закону України Закону України "Про судовий збір", п.п. 4 та 6 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя Н.Б. Плотницька