про продовження процесуального строку
09 жовтня 2017 року 810/1547/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса-ДДК» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія "Укренерго» в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Центральному регіоні про скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиса-ДДК» з позовом до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Центральному регіоні, в якому позивач з урахуванням заяви від 21.09.2017 (а.с. 224-225, 244), просить суд:
- скасувати постанову №08/11-37-2 від 02.02.2017 про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, прийнятої Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у м. Києві, а також приписи від 27.10.2016 №08/11-34-363 і від 28.11.2016 №08/11-37-414 на підставі яких винесено зазначену постанову.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1547/17, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 21 вересня 2017 року позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами про скасування приписів головного інспектора з енергетичного нагляду від 27.10.2016 №08/11-34-363 та від 28.11.2016 №08/11-37-414.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на відсутність у штаті підприємства юридичної служби.
Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, встановленим частиною 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що припис Іспекції від 27.10.2016 №08/11-34-363 був направлений цінним поштовим відправленням з описом вкладення 27.10.2016 за адресою місцезнаходження позивача: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б, який отримано уповноваженою особою товариства - 31.10.2016, а припис від 28.11.2016 №08/11-37-414 направлений - 03.12.2016 та отриманий уповноваженою особою товариства - 08.12.2016.
Відтак початком для перебігу строку звернення до суду є дата, коли позивач дізнався про прийняті Інспекцією приписи.
Таким чином суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про скасування приписів від 27.10.2016 №08/11-34-363 і від 28.11.2016 №08/11-37-414, адже заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить скасувати приписи від 27.10.2016 №08/11-34-363 і від 28.11.2016 №08/11-37-414, було подано позивачем в судовому засіданні 21.09.2017, про що свідчить протокольна ухвала про прийняття до розгляду даної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суд звертає увагу на принцип юридичної визначеності та “право на суд” заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 і полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Суд зазначає, що причини, за яких суд у кожній конкретній справі з'ясовує обставини пропуску строку звернення до суду, є індивідуальними і залежать від обставин справи.
Суд наголошує, що вимога позивача про скасування постанови №08/11-37-2 від 02.02.2017 щодо накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання є похідною від вимоги позивача щодо скасування приписів від 27.10.2016 №08/11-34-363 та від 28.11.2016 №08/11-37-414, оскільки саме невиконання приписів стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови.
Окрім того, приписи відповідача від 27.10.2016 №08/11-34-363 та від 28.11.2016 №08/11-37-414 є окремими самостійними рішеннями.
Суд наголошує, що для надання правової оцінки прийнятій відповідачем постанові №08/11-37-2 від 02.02.2017 необхідно надати правову оцінку винесеним Інспекцією приписам від 27.10.2016 №08/11-34-363 та від 28.11.2016 №08/11-37-414.
Разом з тим, позивач, реалізувавши своє право на судовий захист шляхом своєчасного оскарження постанови №08/11-37-2 від 02.02.2017 усвідомлював, що під час розгляду справи буде розглянуто питання щодо правомірності винесення відповідачем і приписів від 27.10.2016 №08/11-34-363 та від 28.11.2016 №08/11-37-414, у зв'язку з чим в судовому засіданні 18.05.2017 подав суду додаткові пояснення, в яких міститься додаткове обґрунтування позовних вимог, в тому числі щодо незаконності прийнятих відповідачем приписів від 27.10.2016 №08/11-34-363 та від 28.11.2016 №08/11-37-414.
При цьому строк звернення до суду щодо оскарження позивачем постанови №08/11-37-2 від 02.02.2017, яку позивач отримав 15.02.2017 (а.с. 94), не пропущений, тому необхідності для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в цій частині позовних вимог у суду немає.
Окрім того, суд звертає увагу на відсутність у штаті ТОВ «Тиса-ДДК» юридичної служби, у зв'язку з чим, позивачу слід було витратити час на пошуки адвоката та укладення з ним відповідного договору про надання правової допомоги.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, а також задля можливості здійснити повний та всебічний розгляд справи, суд визнає поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом про скасування приписів від 27.10.2016 №08/11-34-363 та від 28.11.2016 №08/11-37-414.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 165 КАС України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса-ДДК» про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Тиса-ДДК» строку звернення до суду з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса-ДДК» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія "Укренерго» в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Центральному регіоні про скасування приписів від 27.10.2016 №08/11-34-363 і від 28.11.2016 №08/11-37-414.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Суддя Кушнова А.О.