ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" жовтня 2017 р. Справа № 809/1224/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Цугорки Н.І.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 11730,63 грн.,-
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 11 730,63 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальному розмірі 11 730,63 грн.
Представник позивача заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснила, що за відповідачем рахується заборгованість, яка у встановлений строк не погашена, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку. Позов просила задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи належно повідомлений. Причини неявки суду невідомі.
Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд зазначає наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою - підприємцем, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.08.2017 (а.с. 10 - 11).
Крім того, відповідач як платник податків перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В статті 36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).
Згідно пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Статтею 162 Податкового кодексу України встановлено, що об'єкт оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (підпункт 164.1.3).
Відповідно до пункту 177. 1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового .
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.
В п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст.49 Податкового кодексу України).
На підставі вищевказаних норм Кодексу відповідачем подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік в якій самостійно визначено суму доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу в розмірі 71 322 грн., розмір податку на доходи фізичних - 10 698, 30 грн., військовий збір - 1069, 83 грн. (а.с. 7).
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Таким чином, шляхом подання даної декларації відповідач самостійно визначив та узгодив податкове зобов'язання по податку на доходи фізичний осіб та військового збору.
Представником позивача зазначено, що відповідачем сплачено 37, 5 грн. податкового зобов'язання, однак непогашеним залишався борг в розмірі 11 730,63 грн.
У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (пункт 176.1 статті 176 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що відповідачем, у визначені Податковим кодексом України строки, самостійно задекларовані суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичний осіб та військового збору, які в повному обсязі не сплачені.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" за № 943-17 від 13.09.2016, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за погодженими грошовими зобов'язаннями станом на 12.09.2016 становила 11 769, 83 грн. Дана вимога отримана відповідачем 27.09.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14).
Зазначена сума податкового боргу - 11 730, 63 грн. відповідачем не погашена.
Відповідно до приписів п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На підставі вищенаведеного контролюючим органом інших вимог платнику не надсилалося.
Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 на час звернення податкового органу до суду складає 11 730,63 грн. (а.с. 9)
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами в частині адміністрування податків і зборів є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову політику, його територіальні органи.
Таким чином позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 11730,63 грн. підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 11 730 (одинадцять тисяч сімсот тридцять) грн.63 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 27.10.2017.