Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 жовтня 2017 р. Справа №805/3145/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 17:14 17:14
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Зикун Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2016 року №0003331200.
В обґрунтування позову зазначив, що камеральна перевірка проведена з порушенням норм Податкового кодексу України у зв'язку з чим, податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2016 року №0003331200.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, через відділ документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача до суду з'явився, надав додаткові пояснення та заперечення в яких зазначив, що позивачем порушені граничні терміни реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних , що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ 6786659,98 грн., за що передбачена відповідальність відповідно до вимог п.120.1.1 ст.120.1 Податкового кодексу України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №36982901, перебуває на обліку як платник податків у Селидівському відділенні Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
Відповідач, Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Як встановлено судом під час розгляду справи посадовими особами Покровської (Красноармійської) об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п.75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних Єдиного реєстру податкових накладних) за період з 01.08.2016 року по 31.10.2016 рік (включно) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» за результатами якої складено акт №754/05-21-12/36982901 від 17.11.2016 року.
З висновків акту перевірки вбачається порушення підприємством п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ 6786659,98 грн.
Акт перевірки отриманий позивачем 16 грудня 2016 року.
Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки направив до відповідача заперечення до акту від 21.12.2016 року за №281-юр, які згідно копії поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані відповідачем 30.12.2016 року.
30 грудня 2016 року контролюючим органом на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003331200, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2428501,05 грн.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся зі скаргою від 31.01.2017 року за №19 - юр до Головного управління держаної фіскальної служби у Донецькій області.
Головне управління держаної фіскальної служби у Донецькій області рішенням від 07.04.2017 року за № 5002/10/05-99-10-01-12-1 скаргу позивача залишило без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0003331200 від 30.12.2016 - без змін.
Позивач не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та рішенням Головного управління держаної фіскальної служби у Донецькій області, звернувся із скаргою від 15.05.2017 року за №76 - юр до Державної фіскальної служби України, проте рішенням ДФС України від 12.07.2017 року № 15073/6/99-99-11-03-01-25 позивачу відмовлено в задоволенні скарги.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, Податковим кодексом України передбачений обов'язок платника податків зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання, а за не здійснення такої реєстрації у встановлені терміни законодавством передбачена відповідальність.
Згідно із ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції діючий на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до п.п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Отже, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Аналізовані законодавчі приписи свідчать про те, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Аналогічна правова позиція висловлена в Ухвалі ВАСУ від 15.06.2016 року по справі №К/800/49074/15.
Таким чином, основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
При цьому будь-які дослідження інших документів та даних, не зазначених у податкових деклараціях (розрахунках), при проведенні камеральної перевірки не проводяться. У разі якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної.
Судом встановлено та підтверджено змістом акту перевірки, що при проведенні камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» відповідачем на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних станом за період з 01.08.2016 по 31.10.2016 (включно) та бази даних ДФС перевірялась не податкова звітність як така, а своєчасність реєстрації податкових накладних.
Отже, на підставі опрацювання відомостей, що містяться у базах даних податковою інспекцією і зроблено висновок про порушення позивачем п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті порушення граничних термінів реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, при проведенні камеральної перевірки та оформленні її результатів податковим органом допущено порушення вимог чинного законодавства.
Крім того, суд приходить до висновку, що посадовими особами відповідача податкова звітність позивача відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України взагалі не перевірялась, оскільки не зазначено про виявлені порушення порядку заповнення декларацій, як і не вказано про неправильність застосування ставок податків і податкових пільг або виявлених порушеннях при правильності відображення показників, тощо.
Оскільки, предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.
При цьому, з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Тобто, контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в рамках камеральної перевірки, тоді як камеральна перевірка позивача проведена 17 листопада 2016 року.
Таким чином, невиконання відповідачем вимог підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 27 січня 2015 року № 21-425а14.
Крім того, пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Тобто, Податковим кодексом України передбачено, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані Єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності даних Єдиного реєстру податкових накладних контролюючий орган може провести документальну позапланову виїзну перевірку.
Відповідно до п.56.21. ст.5б ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відтак, неузгодженість норм, які регламентують порядок проведення камеральної перевірки, повинне тлумачитися на користь платника податків.
При цьому, встановлені Главою 8 розділу II Податкового Кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.
Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з відповідного податку і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства (порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), податковий орган мав право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову).
При цьому, суд не приймає посилання позивача на те, що камеральну перевірку контролюючий орган може проводити не пізніше 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, оскільки це обмеження, відповідно до вимог п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, стосується перевірки заявлених даних в декларації.
Суд, також, не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем приписів п.86.8 ст. 86 ПК України в частині прийняття спірного податкового повідомлення - рішення без врахування заперечень позивача від 21.12.2016 року № 281 - юр до Акту перевірки з огляду на те, що вказані заперечення надійшли до податкового органу саме у день прийняття спірного податкового повідомлення - рішення та його направлення підприємству, що виключає об'єктивну можливість податкового органу розглянути заперечення позивача та скласти відповідний висновок про результати розгляду заперечень до прийняття податкового повідомлення - рішення.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що вони були позбавленні можливості зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування складені ТОВ «Укр-Транс» протягом 15 календарних днів з моменту складання, в зв'язку з несвоєчасним отриманням їх від постачальника, суд зазначає наступне.
Так, в матеріалах справи наявні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 33,34 від 05.09.2016 року до податкових накладних від 29.08.2016 року № 82904, 82905, якими передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальнику ТОВ «Транспортно - експедиційна компанія «Укр-Транс». Позивач стверджує, що вказані розрахунки коригування отримані ним від постачальника ТОВ «Укр-Транс» 13.10.2016 року.
За приписами абзацу 2 п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів, які б підтверджували факт отримання ним розрахунків коригування № 33,34 від 05.09.2016 року, а саме 13.10.2016 року, а тому, з урахуванням приписів ст.ст. 70,71 КАС України, суд вважає зазначені обставини позивачем не доведені.
Проте, з урахування всіх обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ч.1, 3 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, підлягають стягненню на користь позивача у розмірі відповідному до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.12.2016 року №0003331200.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» судовий збір у розмірі 36427 (тридцять шість тисяч чотириста двадцять сім) грн. 52 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 23 жовтня 2017 року. Повний текст постанови складено 27 жовтня 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кошкош О.О.