26 жовтня 2017 рокуСправа № 808/3215/17
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до співробітників Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра про спричинення фізичної шкоди та відшкодування моральної шкоди,
23 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до співробітників Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
покарати співробітників Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра за нанесення позивачу фізичної шкоди, в порядку передбаченому законом;
стягнути на користь позивача, в якості моральної компенсації, з відповідача, співробітників Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра, 100000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок).
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного.
З позовної заяви встановлено, що на даний час позивач відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі в Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань (11)».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на початку 2017 року він захворів на правосторонній інсульт, проте, оскільки за місцем відбування покарання відсутнє спеціалізоване обстеження та лікування, його було направлено до Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра, де позивач перебував з червня по вересень 2017 року.
Позивач вказує на те, що по прибуттю до Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра він був оглянутий лікарем, який йому повідомив, що все лікування є платним, в т.ч. відібрання аналізів.
Зазначає, що за весь час його перебування у Міжобласній лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра медична допомога йому не надавалась, що призвело до значного погіршення стану здоров'я позивача та призвело до загострення хвороби.
Також, позивач вказує, що зазначеними діями співробітники Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра вчинили щодо нього діяння передбачені Кримінальним кодексом України, що призвело до значної шкоди здоров'ю та потребує довгострокового лікування.
Позивач вказує на те, що у зв'язку із залишенням співробітниками Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра його у безпорадному стані йому спричинено фізичні та моральну біль, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 100000,00 грн. моральної шкоди.
Суддя зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З позовної заяви встановлено, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на не надання йому співробітниками Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра медичної допомоги, якої він потребував у зв'язку із правостороннім інсультом, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю та спричиненню моральних страждань.
При цьому, в якості першої позовної вимоги позивач просить покарати співробітників Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра за спричинення фізичної шкоди.
Суддя зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду каральних функцій, а перелік позовних вимог які можуть бути передані на вирішення адміністративного суду визначено статтею 105 КАС України, серед яких відсутні позовні вимоги про покарання суб'єктів владних повноважень за не належне виконання посадових обов'язків.
Крім того, суддя зазначає, що правовідносини, які поставлені на вирішення адміністративного суду не є публічно-правовими, а співробітники Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра при наданні медичної допомоги не здійснюють владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи про оскарження дій/бездіяльності лікарів та співробітників медичних закладів підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства.
Так, відповідно до приписів статті 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
За таких обставин, у разі якщо позивач вважає, що діями/бездіяльністю співробітників Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра було порушено його особисте немайнове право на одержання якісної медичної допомоги, що призвело до погіршення стану здоров'я, то позивач має право оскаржити такі дії/бездіяльність за правилами цивільного судочинства.
Щодо посилань позивача на те, що відносно нього співробітниками Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра вчинено кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кримінальним кодексом України, суддя зазначає, що позивач має право у встановлено порядку звернутися з відповідними заявами про вчинення злочину до підрозділів Національної поліції, Прокуратури України, а також із скаргами до Міністерства охорони здоров'я України та його територіальних підрозділів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, тощо.
Відповідно до ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Частиною 3 статті 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем в адміністративному позові не заявлено вимог про вирішення публічно-правового спору, вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 109, 160, 165, 254 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №808/3215/17 за позовом ОСОБА_1 до співробітників Міжобласної лікарні при СІЗО-4 міста Дніпра про спричинення фізичної шкоди та відшкодування моральної шкоди.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати на адресу ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, для вручення надісланих документів ОСОБА_1.
Роз'яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко