09 жовтня 2017 р. Справа № 804/5433/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.
при секретарі с/з ОСОБА_1
за участю:
позивача ОСОБА_2В
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Третього державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та скасування наказу,-
ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Третього державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення т.в.о. начальника Третього державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 про притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого сержанта служби цивільного захисту ДПРЧ-26 ОСОБА_2;
- скасувати наказ рішення т.в.о. начальника Третього державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_5 №161 від 20.07.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки будь-яких суттєвих підстав для ініціювання службового розслідування та подальшого притягнення до дисциплінарної відповідальності не було. Позивач зазначає, що факти виявлені службовим розслідуванням та ті, що слугували підґрунтям для накладення на позивача суворої догани, по суті є домислами відповідача та не спричинили жодної шкоди.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали.
Представник Третього державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області проти позову заперечував та вказував на те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було законним та обґрунтованим, оскільки незнання працівником служби цивільного захисту правових основ діяльності служби може становити загрозу життю та здоров'ю громадян, та є прямим порушенням присяги пожежника-рятувальника. Крім того, представником відповідача зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду передбачений ст. 99 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2, з 05.11.2014 року проходить службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до наказу начальника Третього державного пожежно-рятувального загону ГУ ДНС України у Дніпропетровські області від 06.07.2017 року №233 відносно позивача проведено службове розслідування, за результатами якого на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Вважаючи проведення службової перевірки безпідставним та протиправним, непогоджуючись з результатами перевірки, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування спірного наказу.
Суд, вирішуючи справу по суті, виходить з наступного.
Як вбачається з пояснень представників сторін, що підтверджені матеріалами справи, підставою для призначення службового розслідування, щодо порушення службової дисципліни позивачем, була доповідна записка майора служби цивільного захисту ОСОБА_6 ДПРЧ-26 З ДПРЗ. Відповідно до змісту якої, 30.06.2017 року під час проведення зміні керівництвом ДПРЧ-26 опитано особовий склад щодо знання керівних документів та посадових обов'язків, в результаті чого було встановлено незнання та невиконання своїх посадових обов'язків позивачем. Після чого від нього відібрано пояснення та надано термін на вивчення керівних документів.
05.07.2017 року під час зміни караулів повторно опитано особовий склад в результаті якого було встановлено, що позивач не має бажання і не надав відповіді навіть на такі питання як: коли День незалежності України, День конституції України, яким наказом було затверджено правила безпеки в органах МНС України та Статут дій УНС тощо.
Після чого позивач був запрошений з начальниками караулів та заступником начальника ДПРЧ-26 на доповідь до кабінету начальника в ході якої позивач надав два письмових пояснення щодо незнання ним керівних документів та посадових обов'язків.
Так, 05.07.2017 року сам позивач надав пояснення, згідно яких на питання керівника підрозділу «чим регламентується служба в ДСНС», він відповів - постановою №575, без назви та дати.
Також начальником караулу ДПРЧ-26 старшим лейтенантом служби цивільного захисту ОСОБА_7, 11.07.2017 року було надано пояснення, з яких вбачається, що 11.07.2017 року під час зміни караулів було опитано особовий склад на предмет знання керівних документів, в ході якої позивач не надав жодної відповіді на поставлені запитання (що підтверджуються поясненнями позивача та начальника караулу ДПРЧ-26 ОСОБА_7 від 11.07.2017 року, які залучені до матеріалів службового розслідування).
Невиконання позивачем посадових обов'язків, щодо знання та дотримання законодавства, також підтверджуються наведеним у висновку комісії випадком, зазначеним в доповідній записці начальника караулу ДПРЧ-26 лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_8 від 03.03.2017року, відповідно до якої позивач, під час ліквідації пожежі квартири за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 35/52, 02 березня 2017 року, самовільно покинув планку ГДЗС, чим підірвав боєздатність караулу та піддав ризику життя та здоров'я своїх колег по службі (що підтверджується поясненнями начальника караулу від 03.03.2017 року, які залучені до матеріалів службового розслідування).
Також, відповідно до пояснень старшого пожежного-рятувальника ДПРЧ-26 сержанту цивільного захисту ОСОБА_9, випадок з аналогічними порушеннями мав місце і 02.05.2017 року під час гасіння пожежі за адресою м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі 19 (що підтверджується поясненнями старшого пожежного-рятувальника ДПРЧ-26 від 02.05.2017 року, які долучені до матеріалів службового розслідування).
За наслідками проведеного службового розслідування, розгляду відібраних пояснень позивача та начальників караулу ДПРЧ-26, старшого пожежного-рятувальника ДПРЧ-26, комісія дійшла висновку, що факти неодноразового порушення з боку ОСОБА_2 службової дисципліни, знайшли своє підтвердження в матеріалах службового розслідування, відповідно до чого комісією були зроблені керівництву 3 ДПРЗ наступні пропозиції:
1. Службове розслідування вважати завершеним. Факт неодноразового порушення службової дисципліни позивачем у вигляді не виконання своїх посадових обов'язків вважати підтвердженими.
2. Клопотати перед керівництвом З ДПРЗ про накладення дисциплінарного стягнення позивача у вигляді суворої догани.
3. Начальнику ДПРЧ-26 провести додаткову індивідуально-виховну роботу з особовим складом підрозділу з метою не допущення аналогічних порушень службової дисципліни в подальшому.
Враховуючи пропозиції висновку від 20.07.2017 року за матеріалами службового розслідування, факт невиконання позивачем своїх посадових обов'язків, а також його особисте незадовільне ставлення до виконання службових обов'язків, відповідно до розділу III Дисциплінарного статуту цивільного захисту, начальником З ДПРЗ видано наказ №161 від 20.07.2017 року, яким за порушення вимог Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Так, порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу і регулювання питань, пов'язаних з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту, здійснює Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення).
Відповідно до п. 3 Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які добровільно прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно Положення спеціальні звання.
Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов'язки відповідно до законодавства та цього Положення (п. 28 Положення).
Згідно із п. 31 Положення особи рядового і начальницького складу зобов'язані чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, сприяти підтриманню порядку і дисципліни тощо.
Відповідно до п. 29 Положення особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), затверджений Законом України від 05.03.2009 року №1068-УІ, визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.
Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно до п.1 Статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Положеннями п.3 Статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень тощо.
Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (п. 8 Дисциплінарний статуту).
Згідно із п. 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, в тому числі, порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня.
Згідно п. 2 Розділу VIII Інструкції, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.
Відповідно до п. 28 Дисциплінарного статуту, прямий начальник зобов'язаний не рідше ніж один раз на півроку контролювати стан службової дисципліни серед підлеглих та вживати заходів із запобігання вчиненню дисциплінарних правопорушень. Начальник, який не забезпечив додержання підлеглими належного рівня службової дисципліни та не вжив для цього відповідних заходів, несе встановлену цим Статутом відповідальність.
Відповідно до п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке зазначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (п. 83 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до п. 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
На осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини (п. 75 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 № 515 затверджено Інструкцію проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту (далі- Інструкція). Вказана Інструкція визначає порядок проведення службових розслідувань щодо порушення дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами), начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсанти закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу) обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його висновків, прийняття за ним рішення.
Пунктом 1 Розділу II Інструкції передбачено, що службові розслідування призначаються в разі, зокрема:
п.п. 6) невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;
п.п. 7) невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю осіб особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції, метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.
Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися. (п. 2 Розділу II Інструкції).
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п. 5 Розділу II Інструкції).
Згідно із Розділом III Інструкції рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються підстави для призначення службового розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та особа (особи), якій(им) доручено його проведення. Проведення службового розслідування доручається посадовій особі, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду, ніж особа, щодо якої призначається службове розслідування.
У разі необхідності залучення фахівців органів і підрозділів цивільного захисту для проведення службового розслідування начальником може призначатися комісія на чолі з головою. Головою комісії призначається особа, яка має рівне або вище спеціальне звання або займає вищу посаду порівняно з її членами та особою, щодо якої призначається службове розслідування. Склад комісії оголошується в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до п. 1 Розділу VII Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Відповідно до п. 4 Розділу VII Інструкції, У резолютивній частині висновку службового розслідування особою (членами комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, зазначаються:
- підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення;
- пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового або начальницького складу заохочень або дисциплінарних стягнень, обставини загибелі (смерті) осіб рядового або начальницького складу, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, службових документів, а також дані про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Згідно до Розділу УІІІ Інструкції начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає висновок про результати службового розслідування, матеріали службового розслідування та затверджує висновок про результати службового розслідування. Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення. Накладення та оскарження дисциплінарного стягнення на особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюються в порядку та у строки, що визначені чинним законодавством України.
З наведеного вбачається, що спірний наказ про призначення службового розслідування прийнято відповідачем за наявності визначених законом підстав, у передбачений законом спосіб та в межах наявної компетенції.
Будь-яких доказів щодо порушення законодавчо визначеної процедури проведення службового розслідування позивачем не надано.
Доводи ОСОБА_2 щодо незначності допущеного порушення та невідповідності його накладеному стягненню, суд відхиляє з огляду на те, що незнання нормативно-правової бази та керівних документів в галузі здійснюваної діяльності суперечить вимогам Присяги та приписам ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та представником відповідача докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Третього державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та скасування наказу- відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки визначені ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено 13 жовтня 2017 року
Суддя ОСОБА_10