10 липня 2017 р. Справа № 804/142/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/142/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-ФОП ОСОБА_2, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- рішення про застосування фінансових санкцій від 25.11.2016 року № 000015/04-83-40/НОМЕР_1 Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області складеного до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 іпн 166309463 - визнати протиправним та скасувати у повному обсязі;
- стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 іпн 166309463 за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 551,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_2 посилається на те, що 06.12.2016 року рекомендованим листом отримала рішення про застосування фінансових санкцій від 25.11.2016 року № 000015/04-83-40/НОМЕР_1, видане Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення в рахунок погашення податкового боргу зі сплати штрафної санкії коштів в розмірі 23 800,00 грн. Вказане рішення прийнято начебто за порушення вимог ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Вважає оскаржуване рішення неправомірним, оскільки на засідання комісії для надання пояснень та зясування обставин її не запрошували, крім того, факт продажу неповнолітньому алкогольного напою відсутній та таких доказів у відповідача не має, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просила розглядати справу за її відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суду не повідомив, письмових заперечень не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з'явились, ухвалою суду від 17.05.2017 року відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентицікаційний номер НОМЕР_1) зареєсатрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 28.02.2001р. згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №2346319.
Позивач перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-Криворізька північна ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган, відповідач), як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Заступником начальника Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №000015/04-83-40/НОМЕР_1 від 25.11.2016 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 23 800,00грн.
Дане рішення винесено податковим органом на підставі матеріалів перевірки стану дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (протокол про адміністративне правопорушення №006193 від 12.04.2016р.).
В ході зазначеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме:
-ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р. у вигляді здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) без наявності відповідної ліцензії;
-ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р. у вигляді продажу алкогольних напоїв (пива) особі, яка не досягла 18 років.
Підставою для прийняття вищевказаного рішення стало порушенням ОСОБА_3, яка працює продавцем в магазині, що належить позивачу, норм чинного законодавства, а саме: продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.
Судом встановлено, що 25.05.2016 року адміністративна комісія виконавчого органу Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради прийняла постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн.
Дана постанова оскаржувалась ОСОБА_3 у судовому порядку в рамках розгляду адміністративної справи №215/2645/16-а.
За результатами розгляду адміністративної справи №215/2645/16-а Тернівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено постанову від 26.06.2017р., якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання незаконною та скасування постанови адміністративної комісії виконкому Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради - відмовлено.
Дане рішення суду набрало законної сили - 07.07.2017р.
Так, з огляду на виявлені в ході перевірки порушення норм чинного законодавства Криворізькою північною ОДПІ, керуючись приписами ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р., було винесено рішення щодо застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій, зокрема:
- у розмірі 17 000,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) без наявності відповідної ліцензії (200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000, 00 грн.);
-у розмірі 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв (пива) особі, яка не досягла 18 років.
Не погодившись із вищезазначеним рішення контролюючого органу, ФОП ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно з вимогами пункту 2 частини першої статті 15-3 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до ч.4 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється ( ч.5 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР ).
Поняття «алкогольні напої» визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та абзаці сьомому ст. 1 Закону №481/95-ВР, згідно з яким алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Статтею 16 Закону № 481-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.
Відповідно до ч.4 статті 17 Закону №481/95-ВР визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Порядок №790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 цього Закону та пунктом 3 якого передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Відповідно до п. 5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, законом запроваджено в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.
Ця вимога спонукає суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.
Відповідно до ст.17 Закону України № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
1) порушення вимог статті 15-3 цього Закону 6800 гривень;
2) виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, як зазначалось вище, продавець ОСОБА_3, яка працюєв магазині, що належить ФОП ОСОБА_2, по даному факту притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради від 25.05.2016р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн.
Правомірність винесення даної постанови та застосування до ОСОБА_3 штрафу в сумі 510, 00 грн. досліджувалась Тернівським районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в рамках розгляду адміністративної справи №215/2645/16-а, за результатами якої суд постановив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.06.2017р. в адміністративної справи №215/2645/16-а набрала законної сили - 07.07.2017р.
Згідно із приписами ч. 1 та ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З огляду на викладене, факт продажу алкогольного напою (пива) особі, яка не досягла 18 років мав місце та був вчинений продавцем ОСОБА_3
Оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій винесено на підстав матеріалів правоохоронних органів та з врахуванням постанови адміністративної комісії виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради від 25.05.2016 року.
Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що працівник ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольнити напоями, оскільки це повністю суперечить обставинам, викладених в протоколі та постановах правоохоронних органів.
Разом з тим, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не надано жодних доказів на підтвердження здійснення своєї підприємницької діяльності, іі роду та характеру діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із приписами ч. 1 та ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З урахуванням встановлених судом обставин, з огляду на положення статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 є необґрунтованими та недоведеними, суд не знайшов підстав для скасування рішення від 25.11.2016 року №000015/04-83-40/НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
У зв'язку з чим, судові витрати, понесені ОСОБА_2, не повертаються.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя ОСОБА_1