18 жовтня 2017 р. Справа № 804/4914/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р. З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” про визнання протиправними дій, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-
01.08.2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.08.2017 р., позивач просить:
- визнати порушення адміністрацією Державної установи “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” його прав та інтересів пов'язаних з невідправленням кореспонденції до органів державної влади України та Європейського Суду України з прав людини;
- зобов'язати відповідача сплатити моральну та матеріальну компенсацію в грошовому еквіваленті на загальну суму 300 000, 00 грн. (триста тисяч гривень);
- стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2017 р. провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державною установою “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” порушено його право на відправку кореспонденції до державних органів України та Європейського суду з прав людини в період з 17.12.2015 р. по 31.03.2017 р., а саме коли ОСОБА_1 утримувався у ДУ “Вільнянська УВП (№11)”.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких позов не визнав, та зазначив, що вся кореспонденція, яка надходила від засудженого ОСОБА_1 надсилалась простою кореспонденцією по належності та у відповідні строки з дотриманням «Правил внутрішнього розпорядку СІЗО та УВП Державної кримінально виконавчої служби України». Надано копію журналу вихідної кореспонденції за 2016 рік, інвент. № 179 (на 5 арк.), та копію журналу реєстрації скарг, заяв та клопотань від спец. контингенту інвент. № 213 (на 1 арк.). яка підтверджує реєстрацію кореспонденції від ОСОБА_1
Разом з тим, відповідач зазначив про необґрунтованість та недоведеність позивачем факту завдання моральної та матеріальної шкоди. Надав суду довідки профільних працівників ДУ “Вільнянська УВП (№11)”, відповідно до яких ОСОБА_1 не звертався про надання йому допомоги у зв'язку з погіршенням психоневрологічного стану здоров'я, або надання йому психологічної допомоги, з приводу порушення душевного спокою і рівноваги. А відтак, твердження позивача про те, що йому завдано моральної та матеріальної шкоди не відповідає дійсності, не підтверджено документально і тому не підлягають задоволенню. З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність представників у судовому засіданні 18.10.2017 року, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі у Державній установі "Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)" адреса: вул. Н.Алексєєнко, 80, м. Дніпро, 49006.
Але, з 17.12.2015 р. по 31.03.2017 р. позивач відбував покарання у вигляді довічного позбавлення волі у ДУ “Вільнянській установі виконання покарань (№11)”.
В момент перебування в ДУ “Вільнянській установі виконання покарань (№11)” позивачем направлено кореспонденцію до державних органів влади України та Європейського Суду з прав людини, що підтверджується довідкою щодо відправки закритих листів від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який утримувався у ДУ “Вільнянська УВП (№11) з 17.12.2015 р. по 31.03.2017 р., яка міститься в матеріалах справи, а саме: закритий лист до Прокуратури м. Києва (дата реєстрації - 46 - 19.01.2016 р.); закритий лист до Європейського суду (дата реєстрації - 32 - 18.02.2016 р.); закритий лист до Прокуратури м. Києва (дата реєстрації - 50 - 22.02.2016 р.); закритий лист до Уповноваженого Верховної ОСОБА_2 з прав людини (дата реєстрації - 151 - 07.04.2016 р.); закритий лист до Міністерства Юстиції України (дата реєстрації - 152 - 07.04.2015 р.); закритий лист до Генеральної прокуратури України (дата реєстрації - 153 - 08.04.2016 р.); закритий лист до Міністерства Юстиції України (дата реєстрації - 222 - 24.05.2016 р.); закритий лист до Уповноваженого Верховної ОСОБА_2 з прав людини (дата реєстрації - 223 - 24.05.2016 р.); закритий лист до Уповноваженого Верховної ОСОБА_2 з прав людини (дата реєстрації - 227 - 26.05.2016 р.); закритий лист до Генеральної прокуратури України (дата реєстрації - 228 - 26.05.2016 р.); закритий лист до Прокурора м.Києва (дата реєстрації - 233 - 02.06.2016 р.); закритий лист до Міністерства Юстиції України (дата реєстрації - 234 - 02.06.2016 р.); закритий лист до Генеральної прокуратури м.Києва (235 - 02.06.2016 р.); закритий лист до Прокуратури Ровенської області (дата реєстрації - 239 - 07.06.2016 р.); закритий лист до Генеральної прокуратури України (дата реєстрації - 240 - 07.06.2016 р.); закритий лист до Прокуратури Ровенської області (дата реєстрації - 241 - 07.06.2016 р.); закритий лист до Уповноваженого Верховної ОСОБА_2 з прав людини (дата реєстрації - 242 - 07.06.2016 р.); закритий лист до Уповноваженого Верховної ОСОБА_2 з прав людини (дата реєстрації - 243 - 10.06.2016 р.); закритий лист до Європейського суду (дата реєстрації - 271 - 30.06.2016 р.); закритий лист до Міністерства Юстиції України (дата реєстрації - 287 - 12.07.2016 р.); закритий лист до Міністерства Юстиції України (дата реєстрації - 305 - 10.08.2016 р.).
Також направлено скарги, заяви, звернення до органів державної влади України, а саме: скаргу до Печерського рай/суду м. Києва (дата реєстрації - М-16/255 від 16.03.2016 р.); заява до Верховної ОСОБА_2 України (ОСОБА_3В.) (дата реєстрації - М-20/350 від 08.04.2016 р.); заява до Верховної ОСОБА_2 України (ОСОБА_4А.) (дата реєстрації - М-21/351 від 08.04.2016 р.); звернення до Печерського рай/суду м. Києва (дата реєстрації - М-23/360 від 12.04.2016 р.); скарга до Печерського рай/суду м. Києва (дата реєстрації - М-24/377 від 14.04.2016 р.); скарга до Печерського рай/суду м. Києва (дата реєстрації - М-28/472 від 17.05.2016 р.); скарга до Печерського рай/суду м. Києва (дата реєстрації - М-29/497 від 24.05.2016 р.); звернення до Верховної ОСОБА_2 України (дата реєстрації - М-30/496 від 24.05.2016 р.); звернення до Верховної ОСОБА_2 України (дата реєстрації - М-31/495 від 24.05.2016 р.); скарга до ДПтС України м. Києва (дата реєстрації - М-32/512 від 01.06.2016 р.); скарга до Верховної ОСОБА_2 України (дата реєстрації - М-36/525 від 02.06.2016 р.); скарга до Вільнянського рай/суду Запорізької області (дата реєстрації - М-37/524 від 02.06.2016 р.); скарга до Апеляційного суду м. Києва (дата реєстрації - М-38/527 від 30.06.2016 р.); звернення до Рівненського окружного адміністративного суду (дата реєстрації - М-39-06.06.2016 р.); скарга до Печерського рай/суду м. Києва (дата реєстрації - М-40/555 від 10.06.2016 р.); запит до Вільнянського рай/суду Запорізької області (дата реєстрації - М-49/658 від 13.07.2016 р.); заява др. Регіонального центру безоплатної вторинної допомоги м. Запоріжжя (дата реєстрації - М-50/657 від 13.07.2016 р.); касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України (дата реєстрації - М-52/156 від 22.07.2016 р.); клопотання до Вищого спеціалізованого суду України (дата реєстрації - М-67/765 від 16.08.2016 р.); інформаційний запит до Вищого спеціалізованого суду України (дата реєстрації - М-70/858 від 13.09.2016 р.), що підтверджується довідкою щодо відправки вихідної кореспонденції від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який утримувався у ДУ “Вільнянська УВП (№11)” з 17.12.2015 р. по 31.03.2017 р., яка міститься в матеріалах справи.
Також відправка кореспонденції підтверджується виконуючим обов'язки начальника ДУ “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” полковником внутрішньої служби ОСОБА_5, яким складено довідку щодо відправки закритих листів від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який утримувався в ДУ “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” з 17.12.2015 р. по 31.03.2017 р. та довідку щодо відправки вихідної кореспонденції від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який утримувався у ДУ “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” з 17.12.2015 р. по 31.03.2017 р.
Проте ОСОБА_1 стверджується, що частина листів зникла та не потрапила до адресатів. На підтвердження протиправних дій щодо втрати частини кореспонденції ДУ “Вільнянській установі виконання покарань (№11)”, ОСОБА_1 надано копії листів, а саме:
- лист Генеральної прокуратури України від 04.05.2017 р. за №13/1-43вих-17 в якому зазначено, що згідно з даними автоматизованої системи електронного документообігу упродовж 2016 року будь-які звернення від гр. ОСОБА_1 у Генеральній прокуратурі України зареєстрованими не значаться;
- лист Секретаріату Уповноваженого Верховної ОСОБА_2 України з прав людини від 10.05.2017 р. за №2/13-М290301, 290300.17/-42, в якому зазначено, що звернення гр.ОСОБА_1 від 23.05.2016 р., 25.05.2016 р., 06.06.2016 р. та 15.12.2016 р. не надходили;
- лист від Апарату Верховної ОСОБА_2 України від 06.06.2017 р. №09-2/2-89, в якому зазначено, що згідно з даними автоматизованої системи “Листи та звернення громадян” жодного звернення від гр. ОСОБА_1 на адресу Верховної ОСОБА_2 України не зареєстровано, а за інформацією керівництва Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної ОСОБА_2 України листи з реквізитами, які зазначені ОСОБА_1, в автоматизованій системі документообігу Верховної ОСОБА_2 України відсутні;
- лист Міністерства юстиції України від 31.05.2017 р. №233/15.3/15-17, в якому зазначено, що за 2016 рік до Міністерства юстиції України надійшло одне звернення гр.ОСОБА_1 від 06.04.2016 р., зареєстроване 14.04.2017 р. за №М-10781. Відповідь на звернення направлено 12.05.2016 р. за №16633/М-10781/6.
Суд встановив, що надання послуг поштового зв'язку визначається “Правилами надання послуг поштового зв'язку” затвердженими Постановою КМУ від 05.03.2009 року № 270, відповідно до яких поштові відправлення осіб, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, подаються для пересилання до об'єкта поштового зв'язку, що їх обслуговує, особами, уповноваженими цими установами.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, 25.09.2017 року судом надіслано запит до УДППЗ «Укрпошта» щодо отримання відомостей, стосовно вручення поштової кореспонденції, яка направлялась ОСОБА_1 за період з 17.12.2015 по 31.03.2017 року, відповідно до наданих довідок.
У відповідь на запит Запорізькою дирекцією ПАТ “Укрпошта” листом від 10.10.2017 року № 26-13-285 повідомлено, що згідно п.п.121-130 зазначених Правил, розшук поштових відправлень здійснюється при умові надання у заяві повних подавальних даних, тобто, вид і категорія поштового відправлення, його номер (13 цифр), дата та місце подачі, адреса відправника. Це зумовлено тим, що при пересиланні поштові відправлення реєструються по номерах, дані про відправника та одержувача в документах не зазначаються. Просту кореспонденцію реєструвати не передбачено.
УДППЗ “Укрпошта” зазначено, що для розшуку поштових відправлень одночасно із заявою обов'язково надається оригінал квитанції (розрахункового документу) або її копія, що підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відправлення об'єктом поштового зв'язку. Термін зберігання виробничих документів складає один рік.
За даними, наданими ДУ “Вільнянська УВП (№11) щодо відправлених листів, Запорізька дирекція ПАТ “Укрпошта” не має можливості надати інформацію про пересилання поштової кореспонденції ОСОБА_1
Суд звертає увагу, що відповідно до п.4 розділу І Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2013 № 1304/5 кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної ОСОБА_2 України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені та особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.
Відправлення зазначеної кореспонденції здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, з обов'язковим зазначенням прізвища, ім'я та по батькові відправника.
Разом з тим, надані відповідачем докази не підтверджують факт прийняття для пересилання поштових відправлень об'єктом поштового зв'язку. Тобто ДУ “Вільнянська УВП (№11) надано підтвердження того, що кореспонденція зазначена ОСОБА_1 у позові отримана ДУ “Вільнянська УВП (№11) для відправки адресатам, але ДУ “Вільнянська УВП (№11) не надано належного доказу, що ця кореспонденція передана на відділення поштового зв'язку для відправки адресатам.
Також судом встановлено, що в ДУ “Вільнянська УВП (№11) відсутній облік (контроль) передачі поштової кореспонденції з установи до поштового відділення зв'язку. Бездіяльність керівництва ДУ “Вільнянська УВП (№11) щодо належного контролю призводить до порушення прав ув'язнених.
Конституція України встановлює непорушні соціальні та економічні права для громадян України. Засуджені зберігають статус громадян України, і тому вони користуються відповідними правами, з врахуванням обмежень, які випливають з вироку суду.
Згідно абзацу п'ятого ч.1 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі за текстом - КВК України) давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою є одним з основних прав засуджених.
Згідно п.6 ч.1 ст.107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.
Згідно ч.4 ст.113 КВК України кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної ОСОБА_2 України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.
Згідно ч. 2 ст. 151 КВК України на осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені ст. 107 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, на підставі зазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 у частині порушення його прав та інтересів пов'язаних з невідправленням кореспонденції до органів державної влади України та Європейського Суду України з прав людини є таким, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДУ “Вільнянська УВП (№11) сплатити ОСОБА_1 моральну та матеріальну компенсацію в грошовому еквіваленті на загальну суму 300 000, 00 грн. (триста тисяч гривень) суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів у чому саме полягала моральна та матеріальна шкода, яка заподіяна відповідачем, чи є між діями відповідача та спричиненою шкодою причинний зв'язок, чи є вина відповідача в заподіянні моральної та матеріальної шкоди. Позивачем не доведено факт спричинення відповідачем моральної та матеріальної шкоди взагалі, та, зокрема, на суму 300 000, 00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність в нього грошових коштів, про що надав довідку «Дніпровської установи виконання покарань (№4)», відповідно до якої, він до суспільно корисної праці в період перебування в зазначеній установі не притягувався, заробітна плата не нараховувалась.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити сторону від сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, ст.ст. 71-72, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи “Вільнянська установа виконання покарань (№11)” про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати дії та бездіяльність Державної установи “Вільнянська установа виконання покарань (№11)”, які полягають в порушенні права ОСОБА_1 на направлення кореспонденції до органів державної влади України та Європейського Суду України з прав людини - протиправними.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя ОСОБА_2