13 жовтня 2017 р. 804/6553/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Радушенської селищної ради про застосування заходів реагування, -
10.10.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Радушенської селищної ради про застосування заходів реагування.
Перевіривши матеріали адміністративного позову на відповідність вимогам ст.106 КАС України, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати та у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору та не зазначено про наявність підстав звільнення від сплати судового збору.
Разом з позовною заявою позивачем було надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є бюджетною установою та неприбутковою організацією, згідно з кошторисом за 2017 рік видатки по загальному фонду державного бюджету за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (сплата судового збору) не були передбачені.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн.
Зі змісту позовних вимог позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже не сплачена сума судового збору складає 1600,00 грн.
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: одержувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, рахунок: 31210206784008, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, призначення платежу: «Судовий збір, код 37989253. Пункт*, код бюджетної класифікації доходів: 22030101» (пункт* береться із таблиці ставок судового збору).
Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи відсутність належного доказу сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову або наявності підстав звільнення від його сплати, суд дійшов висновку залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду належного доказу сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1