09 жовтня 2017 р. Справа № 804/6000/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, -
19.09.2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" (далі - ТОВ "МЕТАЛ-КОРТ", відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - третя особа), в якому просить стягнути суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ", код ЄДРПОУ 33972974, на користь місцевого бюджету в розмірі 790 618, 53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 790 618, 53 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою суду від 20.09.2017 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ" є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
При цьому п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
У відповідності до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була подана до контролюючого органу податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2017 рік № НОМЕР_1 від 16.02.2017р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 466916,70грн., у тому числі за лютий 2017 року - 155638,90 грн., за березень 2017 року - 155638,90 грн., за квітень 2017 року - 155638,90 грн.
Згідно приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з орендної плати за 2017 рік, самостійне визначене відповідачем у вказаній податковій декларації є узгодженим з моменту подачі зазначеної декларації.
Проте, в порушення приписів ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобов'язання з орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 466916,70 грн.
Зазначена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.
Крім того, позивачем за результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.03.2017 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 323701,83 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримано ним 05.04.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Згідно пункту 57.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Однак відповідач в установлені законом строки податкові зобов'язання визначенні податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 01.03.2017 року не сплатив, доказів оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення суду не надано.
На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було вручено податкову вимогу № 2300-23 від 02.11.2015 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення
Так, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки наявний податковий борг відповідача після виставлення йому податкової вимоги форми «Ю» №2300-23 від 02.11.2015р. погашений не був нова податкова вимога додатково не надсилалась.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 790618,53 грн., яка станом на час розгляду справи є не погашеною.
Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують вказане підприємство, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, якими були визначені грошові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 69-71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з рахунків у банках, що обслуговують платника податків - задовольнити.
Стягнути суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОРТ", код ЄДРПОУ 33972974, на користь місцевого бюджету в розмірі 790 618, 53 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1