13 липня 2017 р. Справа № 804/2854/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Смоли» до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,-
Державне підприємство «Смоли» звернулось у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовними вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0036921304 від 29.12.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 29.12.2016 визначає для підприємства грошові зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 302 848,72 грн. і пені у розмірі 21 613,55 грн. При цьому розрахунок сум штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб за несвоєчасну сплату податку до бюджету зроблений за період з жовтня 2013 року по вересень 2015 року, тоді як згідно наказу від 03.11.2016 № 618 та направлення від 17.11.2016 № 358, а також акту № 3019/142/04-03-13-04/30168850 від 21.12.2016, період, який охоплюється перевіркою визначено з 01.01.2014 по 30.09.2016. Таким чином, жовтень 2016 року, листопад 2016 року та грудень 2016 року не підпадають під період, який був визначений для перевірки і включення їх контролюючим органом до розрахунку зазначених штрафних санкцій є неправомірним (жовтень 2016 року, листопад 2016 року та грудень 2016 року підпадали під раніше поведену перевірку і включені до розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб, які додані до акту перевірки підприємства № 77/4/04-03-22-01 -08/31068850 від 29.01.2015).
Позивач або його представник, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судові засідання неодноразово не з'являвся, поважності причин неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкликання позову не звертався.
Відповідача надав суду письмові заперечення, які зводяться до того, що доводи платника податку, наведені у позові, не спростовують самого факту встановлення зазначеного порушення та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Щодо твердження скаржника про неправомірне застосування штрафних санкцій за період з жовтня по грудень 2013 року, який не є періодом перевірки, слід зазначити, що згідно з актом перевірки, заборгованість по заробітній платі за жовтень-грудень 2013 року підприємством виплачено працівникам у січні-квітні 2015 року, тобто у періоді, що перевірявся, у зв'язку з чим ОДПІ розраховано штрафні санкції відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 13.07.2017 року вирішено здійснювати розгляд справи в письмовому провадженні на підставі ч.6 ст. 128 КАС України.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Смоли» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2016. за результатами якої складений акт перевірки від 21.12.2016 №3019/142/04-03-13-04/30168850.
У перевіряємому періоді, ДП «Смоли» виплачувались працівникам доходи, нараховані (сплачені) у зв'язку з відносинами трудового найму, що належать до категорії заробітної плати та прирівняних до неї виплат згідно з вимогами Закону України «Про оплату праці».
Первинними документами обліку, відповідно до яких здійснювалися нарахування і виплата найманим особам доходів (зарплата, інші види доходів), були: табеля обліку використання робочого часу, відомості нарахування заробітної плати, платіжні відомості на виплату коштів, видаткові касові ордери, чекова книжка, виписки банку з розрахункових рахунків та відомості по рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі».
Під час перевірки встановлено факти несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам підприємства, що призвело до несвоєчасного перерахування ДП «Смоли» за перевіряємий період до бюджету податку на доходи фізичних осіб, з доходу у вигляді заробітної плати.
За результатами перевірки, Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано та вручено ДП «Смоли» податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0036921304 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 15,31 грн., за штрафними санкціями у розмірі 302848,72 грн. та пенею у розмірі 21613,55 гривень.
Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.03.2017 №3761/10/04-36-10-01-08 про результати розгляду скарги №вх.422/10/с від 20.01.217 та рішенням ДФС від 07.04.2017 №7247/6/99-99-11-02-01-14 про результати розгляду повторної скарги №вх.6840/6 від 27.03.217 податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.12.2016 №0036921304 - залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.
В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно ст.ст. 61 та 62 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом, в тому числі, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Так, Главою 8 Податкового кодексу України визначені види та порядок проведення контролюючими органами перевірок платників податків.
Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України.
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Згідно підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Підпунктом 171.1 пункту 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.
У підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
У відповідності до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (пункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд зазначає, що в обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач посилається на неправомірне застосування штрафних санкцій за період з жовтня по грудень 2013 року, який не є періодом перевірки.
Разом з тим, судовим розглядом установлено та актом перевірки, розрахунком штрафних санкцій та поясненнями викладених в запереченнях відповідача підтверджено, що заборгованість по заробітній платі за жовтень-грудень 2013 року підприємством виплачено працівникам у січні-квітні 2015 року.
Податковим кодексом визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету та оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу та відповідно до п.п.168.1.2 п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом або якщо оподатковуваний дохід нараховується агентом, але не виплачується платнику податків, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.
Таким чином, в порушення п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з жовтня 2013 по червень 2015 та застосована штрафна санкція. При цьому в попередній перевірці штрафна санкція з жовтня 2013 по грудень 2013 не застосовувалась, оскільки не був визначений термін сплати податку.
Таким чином, контролюючим органом розраховано штрафні санкції відповідно до вимог чинного законодавства.
Інших доводів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не наведено, судом не встановлено.
Натомість, визначений податковим органом розмір податкового зобов'язання позивач не оскаржує, доказів його своєчасної сплати суду також не надає.
Таким чином, позивачем не доведено протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки факт порушення з боку податкового органу повинен бути доведеним певними засобами доказування.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.?
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Смоли» до Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1