Справа № 590/694/17
Провадження №1-кп/592/423/17
про продовження строку тримання під вартою
25 жовтня 2017 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Привокзальне, Ямпільського району, Сумської області, гр-на України, українця, з середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч.4 ст.187, п.п.6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Привокзальне, Ямпільського району, Сумської області, гр-на України, українця, з неповною середньою освітою (9 кл.), не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України такого, що не має судимості,
за ч.4 ст.187, п.п.6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються, у тому, що вони перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 29.03.2017 року, в період часу з 19:45 год. до 20:15 год. неподалік від будинку АДРЕСА_2 вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_12 , в ході якого заволоділи належним їй майном на загальну суму 20 240 грн. і з метою приховати цей злочин та щоб не бути викритими, під час розбійного нападу, вчинили умисне вбивство потерпілої.
В судовому засіданні прокурор надала два письмових клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, оскільки докази сторони обвцнувачення дослідженні не у повному обсязі і дослідити їх до закінчення строку тримання під вартою неможливо, а раніше заявалені ризики на думку прокурора не зменшились.
Потерпіла та її представник повністю підтримали клопотання прокурора і просять продовжити строки тримання під вартою обвинувачених.
Обвинувачений1 ОСОБА_13 згоден з клопотанням прокурора щодо продовження віднсоно нього строку тримання під вартою і ніяких заперечень з цього приводу не має.
Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що він не визнає своєї вини у вчиненні вбивства, оскільки умислу на вбивство у нього не було, тому вважає, що це є підставою для зміни відносно нього запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Суд, заслухавши думку прокурора, захисників, потерпілої та її представника, а також пояснення обвинувачених дійшов висновку, що клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвалою суду від 01.09.2017 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був продовжений до 24:00 год. - 30.10.2017 року за наявності ризиків, передбачених п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання щодо продовження або не продовження строку тримання під вартою суд повинен з'ясувати чи не зменшились раніше заявалені ризики або чи не з'явились нові ризики.
Вирішуючи дане питання суд також враховує практику ЄСПЛ висловлену у своєму Рішенні від 12.02.2015 року у справі “Подвезько проти України” (заява № 74297/11) де Суд зазначив наступне:
п.20. Суд нагадує, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин {див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (рішення у справах «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), та «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява №38 717/04, п. 28, від 14 жовтня 2010 року).
п.21. Суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, які вже досліджені судом, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, за одним з яких передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, тому знаходячись на свободі і усвідомлюючи, яка міра покарання може їм загрожувати у випадку визнання винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, це може вплинути на їх волевиявлення та стати причиною переховування від суду, з чого можна зробити висновок про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, перебуваючи на свободі обвинувачені зможуть незаконно впливати на свідків, які ще судом не допитувались, оскільки вину свою визнали частково користуючись своїм правом на захист, тому показання свідків можуть мати суттєве значеня для об'єктивного розгляду кримінального провадження, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спливає 30.10.2017 року, але закінчити судовий розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо, а ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшились, тому суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ще на 60 днів, тобто до 24:00 год. 23.12.2017 року, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів за вище перелічених причин не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, тому клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо зміни відносно нього запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.331, 350 КПК України суд,
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів до 24:00 години - 23.12.2017 року.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 на 60 днів до 24:00 години - 23.12.2017 року.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо зміни відносно нього запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити за необґрунтованістю.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3