Справа № 574/389/17
Провадження №2/574/285/2017
Іменем України
20 жовтня 2017 року Буринський районний суд Сумської області
у складі: головуючого судді Чудопалової С.В.
при секретарі Ключник О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно мотивуючи свої вимоги тим, що 14 вересня 2016 року в с. Чернеча Слобода Буринського району Сумської області помер її батько - ОСОБА_3.Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із житлового будинку, господарських будівель та споруд, а саме: «А-1» - житловий будинок, ПГ - погріб, а - веранда, б - тамбур, Б - літня кухня, Г- гараж, Е - сарай, Ж - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа, що розташовані по вул. Кулішівка, 9 в с. Чернеча Слобода Буринського району Сумської області. Спадкоємцем за заповітом та першої черги за законом була його дружина - ОСОБА_4, але вона відмовилася від прийняття спадщини, подавши відповідну заяву до нотаріуса. Таким чином, спадкоємцем його майна першої черги за законом стала вона, його донька - ОСОБА_1 У встановлений законом шестимісячний строк вона спадщину прийняла, подавши відповідну заяву до нотаріуса. Нещодавно вирішила отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказаний житловий будинок, але нотаріус відмовив у його видачі, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дане спадкове майно .Просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після померлого 14 вересня 2016 року року в с. Чернеча Слобода Буринського району Сумської області її батька - ОСОБА_3.
Позивач та її представник в судове засідання не з»явилися, надіславши до суду письмову заяву, про розгляд справи бех їх участі, на позовних вимогах наполягали.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільська ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомили суд письмово листом.
Приймаючи до уваги, що сторони в судове засідання не явилися, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 вересня 2016 року в с.Чернеча Слобода Буринського району помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 270861 (а.с.8).
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із житлового будинку, господарських будівель та споруд, а саме: «А-1» - житловий будинок, ПГ - погріб, а - веранда, б - тамбур, Б - літня кухня, Г- гараж, Е - сарай, Ж - сарай, № 1 - ворота, № 2 - огорожа, що розташовані по вул. Кулішівка, 9 в с. Чернеча Слобода Буринського району Сумської області.
Спадкоємцем за заповітом та першої черги за законом була його дружина - ОСОБА_4, але вона відмовилася від прийняття спадщини, подавши відповідну заяву до нотаріуса (а.с.37).
Таким чином, спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 першої черги за законом стала його донька - ОСОБА_1, яка у встановлений законом шестимісячний строк спадщину прийняла, подавши відповідну заяву до нотаріуса, що пітверджується копією спадкової справи, з якої вбачаєтьс, що ОСОБА_4 заявою від 07.03.17р. відмовилася від спадщини чоловіка, який помер 14.09.16р. та витягами зі спадкового реєстру (а.с 37-55).
Згідно інформації, наданої приватним нотаріусом Буринського районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 22.03.17р. за №136\01\16 вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину позивачу не можливо, у зв»язку з відсутністю документу, який би підтверджував право власності ОСОБА_3 на житловий будинок (а.с.22).
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При встановленні належності будинку спадкодавцю врахуванню підлягає те, що підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Спадковий житловий будинок побудовано у 1970 році. Згідно рішення ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області від 12.07.2012 року «Про уточнення площ належних земельних ділянок громадянам с. Чернеча Слобода та затвердження технічної документації на право приватної власності на їхні земельні ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо склалання документів що посвідчують право на земельні ділянки згідно Спику на затвердження площі земельних ділянок, який додано до вищевказаного рішення, в якому під номером 94 зазначене прізвище ОСОБА_3, адреса земельної ділянки : вул.Кулішівка,9 та призначення площі ІЖБ у розмірі -0,1105 га, що свідчить про відведення спадкодавцю даної зімельної ділянки (а.с.15-18).
На час здійснення будівництва будинку питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства.
Після завершення будівництва було здійснено відповідний запис в по господарськукнигу.
Дана обставина в повній мірі відповідає Вказівкам з ведення погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, що були чинні на час здійснення будівництва.
Як вбачається із виписки з погосподарської книги за № 276 від 24.02.2017 р., виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Буринського району згідно запису в погосподарській книзі № 4 особовий рахунок №01-0150-1 с.Чернеча Слобода Буринського району Сумської області вул. Кулішівка, 9- головою домогосподарства був покійний ОСОБА_6, загальна площа будинку 68,8 кв.м., з них житлова- 36,5 кв.м, будинок побудований у 1971 році, стіни дерево, покритий шифером.(а.с.10).
Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку певній особі є запис в по господарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов'язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.
Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
В свою чергу, чинним на час здійснення будівництва законодавством не передбачалось виготовлення актів прийняття будинку в сільській місцевості в експлуатацію або звіту інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки доказом введення будинку в експлуатацію слугувало здійснення запису в погосподарську книгу.
Згідно з п.3.1 «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» (яка донедавна діяла), - закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року об'єкти, зазначені у технічному паспорті, не підлягають прийняттю в експлуатацію у інспекції.
Як вбачається із вказаного Порядку, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законів, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року № 868, для проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий об'єкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник подає технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Таким чином, єдиним документом, який підтверджує технічні характеристики об'єкта нерухомого майна, є технічний паспорт.
Згідно даних технічного паспорту станом на 20.08.2008 року до складу об'єкту входить: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 68,8 кв.м, житловою площею - 36,5 кв.м, веранда - літ. «а», літня кухня літ. « Б», тамбур літ. «б», гараж літ. « Г», сарай літ. «Е», сарай літ. «Ж», погріб літ. «ПГ», ворота «№1», огорожа «№2». Рік побудови будинку, господарських будівель та споруд зазначений 1970 (а.с.10-13).
З інформаційної довідки ТОВ «Буринське бюро технічної інвентаризації» від 28.02.2017 року вбачається, що житловий будинок № 9, розташований по вулиці Кулішівка с.Чернеча Слобода в БТІ обліковується, право власності по реєстровій книзі не зареєстровано та зазначена вартість обєкту оцінки, яка становить 111595 грн (а.с.14).
Згідно Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку (А) з господарськими будівлями по вул.Кулішівка №9 в с.Чернеча Слобода Буринського району Сумської області, зробленого на замовлення ОСОБА_7, який затверджено начальником Путівльського БТІ від 10.10.17року, зазначено, що за результатами проведення технічного обстеження вищеквазазного житлового будинку, площею забудови земельної ділянки - 229 кв.м встановлена відповідність надійність і безпечність експлуатації і можливість їх безпечної експлуатації. (а.с. 62), про те що зазначений будинок збудовано відповідно до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» №173 від 19.06.96р. свідчить і довідка, яка видана Буринським лабораторним відділенням Конотопського міськрайвідділу ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України» від 22.03.17р. № 07-1/127 9 (а.с.19).
17.07.1997 року Верховною Радою України прийнято Закон України №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції, а 09.02.2006 року - Закон України «Про ратифікацію Протоколів №12 та №14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», якими поширено на Україні юрисдикцію Європейського суду з прав людини.
Виходячи з приписів ст.9 Конституції України, дана Конвенція є частиною національного законодавства України, а тому може використовуватися при вирішенні спірних правовідносин в цивільній юрисдикції.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами права.
При таких обставинах, враховуючи те, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом на спадкування будинку свого батька, не може оформити спадщину у нотаріальній конторі через відсутність правовстановлюючого документу, а тому іншим шляхом ніж через суд він не може захистити свої права та інтереси,
Керуючись ст. ст. 1218, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Буринського раону Сумської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3, померлого 14 вересня 2016 року в с.Чернеча Слобода Буринського раону Сумської області право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 68,8 кв.м, житловою площею -36,5 кв.м , погріб літ.« ПГ», веранда літ. «а», тамбур літ. «б», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «Г», сарай літ. «Ж», сарай літ. «Е», № 1 - ворота, № 2 - огорожа, який розташований за адресою: Сумська область Буринський район с.Чернеча Слобода, вул.Кулішівка будинок №9.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Чудопалова С.В.