Справа № 573/2063/17
Номер провадження 1-кп/573/199/17
26 жовтня 2017 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
представника потерпілого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2017 року за № 12017200130000503 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Горлівка Донецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні має повнолітнього сина з ІІ групою інвалідності - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, не інваліда, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
26 серпня 2017 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, а саме реєстратора току та напруги «Аудит Експерт РП-1», інвентарний № 43209856, який був встановлений на ЛЕП № 31 ПЛ-0,4кВ Л-2 від КТП-519 в м. Ворожба по вул. Миру працівниками філії Білопільський РЕМ ПАТ «Сумиобленерго» 23 серпня 2017 року, навпроти належного йому домогосподарства АДРЕСА_1 . У точно невстановлений час близько 23.30 год. ОСОБА_4 вийшов з власного домогосподарства до ЛЕП № 31, взявши з собою монтажні лази, які були у нього в домогосподарстві та впевнившись в тому, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, за допомогою вищевказаних засобів піднявся на ЛЕП № 31.
Перебуваючи на ЛЕП № 31 ОСОБА_4 руками зняв з повітряної лінії електропередачі реєстратор току та напруги «Аудит Експерт РП-1», інвентарний № 43209856, який, спустившись з ЛЕП № 31, відніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 та поклав до приміщення гаражу у власному домогосподарстві.
У подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном у власних цілях.
05 жовтня 2017 року в ході проведення обшуку в домогосподарстві ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено реєстратор току та напруги «Аудит Експерт РП -1».
Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/119/9-3/2854е від 08 вересня 2017 року ринкова вартість викраденого майна належного філії Білопільським РЕМ ПАТ «Сумиобленерго», з урахуванням зносу від експлуатації, станом на 27 серпня 2017 року становить 1 443 грн.
При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, а саме, що посягає на чуже майно, на яке він не має ніякого права, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення матеріальної шкоди, бажав настання таких наслідків, тобто скоїв кримінальне правопорушення з прямим умислом.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у таємному викраденні майна, належного філії Білопільський РЕМ ПАТ «Сумиобленерго» на загальну суму 1 443 грн., ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, покаявся у вчиненому та показав наступне.
26 серпня 2017 року у нього виник умисел на таємне викрадення реєстратора току та напруги, який був встановлений на ЛЕП № 31 ПЛ-0,4кВ Л-2 від КТП-519 в м. Ворожба по вул. Миру працівниками філії Білопільський РЕМ ПАТ «Сумиобленерго» 23 серпня 2017 року, навпроти належного йому домогосподарства АДРЕСА_1 . У точно невстановлений час близько 23.30 год. він вийшов з власного домогосподарства до ЛЕП № 31, взявши з собою монтажні лази, які були у нього в домогосподарстві та впевнившись в тому, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, за допомогою вищевказаних засобів піднявся на ЛЕП № 31. Він руками зняв з повітряної лінії електропередачі реєстратор току та напруги «Аудит Експерт РП-1» та спустившись з ЛЕП № 31, відніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 та поклав до приміщення гаражу у власному домогосподарстві. У подальшому він при проведенні обшуку повернув викрадене працівникам поліції. У вчиненому розкаюється та просить суд суворо не карати.
Обвинувачений просив суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись його поясненнями та розглянути справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Прокурор не заперечував проти розгляду справи у скороченому порядку.
Представник потерпілого - філії Білопільський РЕМ ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_5 погодилася з думкою прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом ухвалено про проведення скороченого судового розгляду і визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. Права та наслідки такого порядку судом їм роз'яснено.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину при вищевикладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, який є злочином середньої тяжкості.
У відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати як обставини, що пом'якшують покарання за скоєне ОСОБА_4 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтування та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його соціальне становище, а також те, що він задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не інвалід, одружений, має на утриманні повнолітнього сина з ІІ групою інвалідності - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Суд детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 після вчиненого злочину, його щире каяття, наслідки суспільно небезпечного діяння, відсутність наміру уникнути кримінальної відповідальності, на підставі даних, що характеризують особу обвинуваченого та конкретних обставин справи, суд вважає, що за вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції статті, у виді штрафу.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки обвинувачений має на утриманні сина, інваліда з дитинства 2 групи, 1996 року народження, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, повністю визнає свою вину, раніше не судимий, з наслідками застосування амністії ознайомлений.
Обвинувачений в судовому засіданні не заперечує проти звільнення від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч. 2 ст. 86 КК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07.09.2017 набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
В матеріалах кримінального провадження наявне пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , видане 04.11.2015 року, з якого вбачається, що син обвинуваченого, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує пенсію по інвалідності 2 групи з дитинства.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив до 07 вересня 2017 року, тобто до дня набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 ЗУ «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється дія ЗУ «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_4 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.
За заявою представника потерпілого - філії Білопільський РЕМ ПАТ «Сумиобленерго» ОСОБА_5 цивільний позов про стягнення 1 443 грн. матеріальної шкоди, залишений без розгляду.
Необхідно стягнути з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 296 грн. 61 коп.
Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Щодо запобіжного заходу, то перед судом сторонами не поставлено питання про його обрання. Обвинуваченому такий захід не обирався, тому у суду немає підстав для його застосування.
Керуючись ст.ст. 349, 367-371, 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 1700 ( одна тисяча сімсот) грн.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити повністю від відбування призначеного покарання за цим вироком.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 296 грн. 61 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- реєстратор току та напруги «Аудит Експерт РП-1», інвентарний № 43209856, який переданий на збереження в камеру речових доказів Білопільського ВП - повернути власнику- філії Білопільський РЕМ ПАТ «Сумиобленерго»;
-пару монтерських лазів, які передані на збереження в камеру речових доказів Білопільського ВП,- знищити.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
Суддя