Номер провадження: 22-ц/785/3026/17
Номер справи місцевого суду: 1527/2-4699/11
Головуючий у першій інстанції Бабаков В.П.
Доповідач Кравець Ю. І.
25.10.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Кравця Ю.І.,
суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,
з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22.05.2015 року,
встановила:
05.08.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовами, об'єднаними ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 30.11.2011 року в одне провадження, уточнивши які просили визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_5 та визнати за ними в рівних долях право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла бабуся позивачів ОСОБА_5 та після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов зазначений житловий будинок. ОСОБА_5 залишила заповіт, яким заповіла все своє майно відповідачу, та позбавила права на спадкування мати позивачів ОСОБА_6 та позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Позивачі вважали, що під час складання заповіту ОСОБА_5 у зв'язку з тяжким станом здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, тому просили суд визнати заповіт недійсним, та визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 22.05.2015 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, до якої приєдналась ОСОБА_3, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному обсязі.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що позивачами не було надано жодного доказу того, що при складанні заповіту волевиявлення заповідачки - ОСОБА_8 - не було вільним і не відповідало її волі, оскільки покази свідків та медична документація свідчать, що ОСОБА_8 за життя страждала рядом тяжких захворювань, на момент підписання заповіту знаходилася у тяжкому стані здоров'я та її тяжкий емоційний стан, викликаний тяжкими хворобами, вплинув на відсутність волевиявлення заповідача, отже, заповідач - ОСОБА_8 - фактично вчинила волевиявлення, яке не відповідало її волі.
Справа вже розглядалась в суді апеляційної інстанції у складі колегії: головуючої ОСОБА_12., суддів Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г. з 16.06.2015 року, та у зв'язку із відставкою головуючого-судді ОСОБА_12. справа була повторно автоматизовано розподілена між суддями.
В судове засідання апелянт ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
До апеляційної інстанції з'явились представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9, яка представляла його інтереси відповідно довіреності (т. 3 а.с.58), яка на день розгляду справи є чинною, не скасована та невідкликана.
Також в судове засідання з'явився ще один представник позивача-апелянта ОСОБА_2 - адвокат Годулян О.Г., якій діє на підставі ордеру та витягу із угоди про надання правової допомоги, який спочатку заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із бажанням ознайомитись із матеріалами справи, а потім про відкладення розгляду справи для подання зауважень до журналу судового засідання до суду першої інстанції.
Колегія суддів розглядаючи вказані клопотання виходила з наступного.
Справа в суді перебуває на розгляді з 05.08.2011 року. Оскаржуване рішення було ухвалено 22.05.2015 року та як вже було зазначено, в провадженні суду апеляційної інстанції справа перебуває з 16.06.2015 року. Отже справа перебуває в судових інстанціях понад 6 років.
При цьому заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи, адвокат позивача-апелянта посилався на бажання ознайомитись з матеріалами справи, так як договір про надання правової допомоги було укладено за сутки до судового засідання.
Колегія суддів зауважує, що в судовому засіданні був присутній інший представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9, від ОСОБА_2 будь-яких заяв щодо відсторонення ОСОБА_9 до суду не подано, не надав таких доказів і адвокат Годулян О.Г., яких в разі наявності у ОСОБА_2 бажання відмовитись від послуг представника ОСОБА_9, повинен був роз'яснити йому порядок такої відмови. Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що право на захист апелянта не порушено.
Крім того колегія суддів зауважує, що адвокат не міг вказати причини, через які він з 24.10.2017 року не вжив жодного заходу для ознайомлення з матеріалами справи.
Також колегія вказує на те, що не будучи ознайомленим з матеріалами справи, адвокат Годулян О.Г. просив колегію відкласти розгляд справи для надання йому можливості звернення до суду першої інстанції із зауваженнями на журнал судового засідання по справі, яка була розглянута в 2015 році, при цьому які саме є зауваження до журналу, назвати не міг.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду справи порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відповідно, до ст. 199 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Таким чином, оскільки сторона апелянта представлена в судовому засіданні двома професійними юристами, зауваження на журнал судового засідання протягом двох років не подавались, правових підстав для відкладення розгляд справи немає.
Колегія суддів розцінює процесуальну поведінку сторони, за ініціативою якої переглядається в судове рішення від 22.05.2015 року, а саме не явку судове засідання апелянта та не повідомлення про причини неявки, прохання його адвоката про відкладення розгляду справи з надуманих причин, як таку, що спрямована на затягування строку судового розгляду справи та зловживанням своїми процесуальними правами.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволені позову суд першого інстанції виходив з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла бабуся позивачів ОСОБА_5 та після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1
Вона залишила заповіт від 07.11.2008 року, яким заповіла все своє майно відповідачці, та позбавила права на спадкування мати позивачів ОСОБА_6, та позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Вказаний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Юрченко І.П.
Позивачами та їх представником не надано суду жодного переконливого доказу того, що при складанні заповіту волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним і не відповідало її волі, та доказів того, що відповідачка вчиняла протиправні дії відносно спадкодавця щоб унеможливити зміни до заповіту.
Також не знайшло свого підтвердження і те, що ОСОБА_5 під час складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Так, заповіт посвідчувався нотаріусом, який перевіряв волевиявлення спадкодавця, а також проведена судом психіатрична експертиза підтвердила факт того, що під час складання заповіту ОСОБА_5 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.
При таких обставинах суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що позивачами не було надано жодного доказу того, що при складанні заповіту волевиявлення заповідачки - ОСОБА_8 - не було вільним і не відповідало її волі, оскільки покази свідків та медична документація свідчать, що ОСОБА_8 за життя страждала рядом тяжких захворювань, на момент підписання заповіту знаходилася у тяжкому стані здоров'я та її тяжкий емоційний стан, викликаний тяжкими хворобами, вплинув на відсутність волевиявлення заповідача, отже, заповідач - ОСОБА_8 - фактично вчинила волевиявлення, яке не відповідало її волі, зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна оцінка.
Так, згідно висновків судово-психіатричної експертизи, з врахуванням наявних у ОСОБА_5 захворювань, на момент складення заповіту (07.11.2008), вона усвідомлювала характер свої дій і могла керувати ними.
Крім того, в порядку експертної ініціативи судові експерти вказали, що під час складення заповіту 07.11.2008 року ОСОБА_5 жодним хронічним стійким психічним розладом не страждала, в будь-якому часовому стані, при якому в наслідку функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих явищ, тимчасово не могла б розуміти значення своїх дій або не могла б керувати ними, не перебувала, тому могла усвідомлювати значення своїх дій та могла керувати ними.
Колегія суддів не приймає до уваги висновок експерта №30 від 09.12.2016 року з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 2 зазначеної статті цього Кодексу, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
У суді першої інстанції було призначено та проведено судово-психіатрична експертиза, яка надала чіткі та однозначні висновки, сумнівів у правильності висновку експерта, які пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, у сторін в ході розгляду справи в суді першої інстанції не виникало, клопотань з цього приводу сторони не заявляли, не містять таких доводів та посилань і апеляційна скарга.
Колегією суддів не встановлено наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення вказаної експертизи.
Отже, судово-психіатрична експертиза №168 від 02.04.2015 року є належним доказом по справі, якому судом першої інстанції надав належну оцінку.
Крім того, колегія судів зауважує, що висновок експерта №30 від 09.12.2016 року було проведено на основі тих же матеріалів, що й судово-психіатрична експертиза №168 від 02.04.2015 року, а тому немає для колегії суддів наперед встановленого значення.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 30 8, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 22.05.2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Ю.І.Кравець
Судді: О.Г.Журавльов
О.С.Комлева