Справа № 725/3927/16-к
Провадження № 1-кп/727/44/17
20 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі суду присяжних:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
за участю прокурора ОСОБА_7
за участю захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Чернівці кримінальне провадження №120116260020000281 від 26 лютого 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, відносно якого обрано запобіжний захі у вигляді тримання під вартою,-
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 , в скоєнні злочину, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, відносно якого обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст.331 КПК України, у зв'язку із закінченням дії терміну міри запобіжного заходу судом поставлено на обговорення учасників процесу питання щодо запобіжного заходу обвинуваченого.
В судовому засіданні, заслухавши думку прокурора та потерпілої, які просили продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, думку захисника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які просили обрати інший не пов?язаний з триманням під вартою запобіжний захід, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тобто, запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно; воно має вирішуватися в кожній справі із урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Отже, під істинними вимогами публічного інтересу в даному конкретному випадку, суд враховує обставини кримінального провадження, наслідки та перебіг, а також і те, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_9 зважаючи на тяжкість санкції статті пред'явленого обвинувачення може переховуватися від суду, вплинути на свідків і таким чином перешкоджати ходу і завершенню судового розгляду, встановлення об'єктивної істини в кримінальному провадженні.
Ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Ч.3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Ч.4. цієї статті передбачено. що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи обставини, зазначені в п. п. 1, 2, 3 ст. 178 КПК України, аналізуючи усі обставини, що відомі на даній стадії судового розгляду, суд приходить до висновку, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та уникненню ризику перешкоджання і завершенню розгляду кримінального провадження в суді.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачуються у вчинені особливо тяжких злочинів, ризики щодо ухилення від органів суду не були будь-яким чином усунені, обставини, які слугували підставою для обрання саме такої міри запобіжного заходу не змінились, суд вважає, що слід продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 58 днів, а саме до 15 вересня 2017 року .
Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд ,-
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 58 днів, а саме до 15 вересня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1