24.10.2017
Справа №720/1154/17
Провадження: 2/720/695/17
20 жовтня 2017 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді Вівчар Г.А. за участю секретаря судового засідання Княгницька Ю.В.,
сторін по справі: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до Топорівської сільської ради Новоселицького району,
- про визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з позовом в інтересах позивачів, про визнання права власності на спадкове майно обґрунтовуючи вимоги таким, що в АДРЕСА_1 розташовано дворогосподарство яке станом на 1990-1991 роки відносилось до типу колгоспного двору та в ньому проживало п'ятеро осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8.
Отже відповідно до існуючого на той час законодавства вказане господарство належало всім членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності у рівних частках.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6. Після її смерті відкрилась спадщина на 1/5 частину домогосподарства, яку прийняв шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном померлої її син ОСОБА_7.
Інший член колгоспного двору ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Спадщина померлого складалася із 1/5 частки дворогосподарства яку успадкували батьки померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в рівних частках по 1/10 як спадкоємці за законом першої черги та у відповідності до ст.. 1268 ЦК України проживаючи в одному господарстві разом із померлим.
ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем свого проживання помер ОСОБА_7.За життя спадкодавець на випадок своєї смерті зробив особисте розпорядження, відповідно до якого заповів на користь свого сина ОСОБА_3 та невістки ОСОБА_4 усе належне йому майно, що складалося із ? частки домогосподарства.
На момент смерті ОСОБА_7 разом із ним та спадкоємцями за заповітом в одному господарстві проживала й його непрацездатна за віком дружина ОСОБА_2, яка в силу ст.. 1241 ЦК України успадковує обов'язкову частку в майні що становить 1/8 від будинковолодіння, тоді як решта спадкоємці за заповітом в даному випадку успадковують по 3/16 від спадкового майна померлого.
З метою оформлення права власності на успадковане майно позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте державний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій а саме видачу свідоцтва про право власності, так як відсутні правовстановлюючі документи що підтверджує реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно.
Також представник позивачів в своїй позовній заяві зазначила, що в судовому порядку підлягає спочатку встановлення юридичного факту, оскільки незважаючи на те що ОСОБА_4 почала проживати в одному господарстві разом із своїм чоловіком та його батьками по АДРЕСА_1 з 2010 року, постійно піклувалася за померлим ОСОБА_7 вона зареєструвала своє офіційне місце проживання лише 09.09.2013 року, а тому вказана обставина не дає позивачці можливості набувати своїх особистих та майнових прав.
Просить суд: 1. Встановити юридичний факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_7 якій помер ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1.
2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частину житлового будинку літер А. літньої кухні літер Б, сараю літер В,Г,Д,Е, вбиральні літер Ж, колодязя №1 розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8.
3. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину вищевказаного житлового будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7.
4. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 3/16 частин у вищевказаному житловому будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просить суд позов задовольнити.
Представник Топорівської сільської ради Новоселицького району в судове засідання не з'явився по невідомим для суду причинам, однак направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Суд вислухавши думку представника позивача та враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову та враховуючи що визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача та задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Зі статті 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права. Стаття 380 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об'єктом права приватної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Матеріалами справи судом встановлено що відповідно досвідоцтва про одруження НОМЕР_4 від 19.12.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у виконачому комітеті Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.
За рік до реєстрації шлюбу ОСОБА_4 стала проживати однією сім'єю з чоловіком та його батьками в одному домогосподарстві по АДРЕСА_1.
Вказане підтверджується довідкою № 976 видана Топорівською сільською радою Новоселицького району від 24.07.2017 року відповідно до якої на момент смерті ОСОБА_7 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із ним в даному домогосподарстві проживали: дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_4.
Також судом встановлено, що офіційно ОСОБА_4 зареєструвала своє місце проживання в вищевказаному господарстві лише 09.09.2013 року.
Згідно заповіту № 226 від 31.10.2011 року, посвідченим секретарем виконкому Топорівської сільської ради спадкодавець ОСОБА_7 заповів все своє майно в рівних частках сину ОСОБА_3 та невістці ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян розглядається в судовому порядку.
Згідно з ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Отже суд вважає, що викладені докази у своїй сукупності з зазначеними правовими нормами з однозначністю та достовірністю доказують факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_7 якій помер ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1.
Станом на 1990 - 1991 рік будинковолодіння по АДРЕСА_1 відносилось до суспільної групи колгоспний двір, членами якого були п'ятеро осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8, що підтверджується довідкою видана Топорівською сільською радою Новоселицького району Чернівецької області за № 980 від 25.07.2017 року, підстава по господарська книга № 02 та № 03.
Отже відповідно до ст.ст. 120-123 ЦК УРСР на час виникнення правовідносин вказане господарство належало всім членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності у рівних по 1/5 частках.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла у віці 72 років ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_5 від 22 грудня 1992 року видана виконкомом Топорівською сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.
Після її смерті спадщина відкрилась на 1/5 частку домогосподарства по вищевказаній адресі.
Відповідно до роз'ясень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Згідно ст.. 529 ЦК Української РСР спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_7 являючись сином ОСОБА_6 та спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_6 від 04.03.1992 року, проживаючи в одному господарстві разом із матір'ю згідно ст. 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року фактично прийняв спадщину вступивши в управління та володіння спадковим майном померлої, про що свідчить довідка видана виконкомом Топорівської сільської ради Новоселицького району за № 982 від 25.07.2017 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_7 за актовим записом про смерть № 35 видане виконкомом Топорівською сільської ради Новоселицького району 08.08.2008 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 36 років.
Спадщина померлого складалася із 1/5 частки домогосподарства по АДРЕСА_1, яка належала померлому як члену колгоспного двору.
Згідно ст.. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст.. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З довідки № 979 видана Топорівською сільською радою Новоселицького району від 25.07.2017 року вбачається, що на момент смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ним в вказаному домогосподарстві були зареєстровані та проживали наступні спадкоємці: батьки померлого ОСОБА_7, ОСОБА_2 та його брат ОСОБА_3.
Враховуючи наведене суд вважає, що оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_2 являлися спадкоємцями за законом першої черги та проживали в одному господарстві разом із сином то вони вважаються такими, що своєчасно прийняли спадщину в рівних по 1/10 від дворогосподарства.
У віці 70 років ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_8 від 29 травня 2012 року видана виконкомом Топорівською сільської ради Новоселицького району за актовим записом № 44.
Після його смерті спадщина відкрилась на ? частку дворогосподарства по АДРЕСА_1 (1/5 частка що належало померлому як члену колгоспного двору, 1/5 частка яку успадкував після смерті матері ОСОБА_6 та 1/10 частка яку успадкував після смерті сина ОСОБА_8.).
Відповідно до заповіту № 226 від 31.10.2011 року, посвідченим секретарем виконкому Топорівської сільської ради спадкодавець ОСОБА_7 заповів все своє майно в рівних частках сину ОСОБА_3 та невістці ОСОБА_4.
Відповідно до ст.. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
З довідки № 976 видана Топорівською сільською радою Новоселицького району 24.07.2017 року вбачається що на момент смерті ОСОБА_7, разом із ним в вказаному домогосподарстві були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Судом встановлено, що дружина спадкодавця ОСОБА_2 являється непрацездатною за віком, тому в силу вищевказаної статті суд визначаючи розмір обов'язкової частки в спадщині враховує що в разі спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, спадщину в рівних частках успадковує дружина як переживше подружжя ОСОБА_2 та його син ОСОБА_3 по ? частці будинковолодіння.
Отже половина що визначає розмір обов'язкової частки в спадщині ОСОБА_2 становить 1/8 від будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Спадкоємці за заповітом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживаючи в одному господарстві разом із померлим та враховуючи обов'язкову частку ОСОБА_2 успадковують по 3/16 часток від будинковолодіння (1/2-1/8:2 =3/16).
В спадковій справі № 523/12 від 13.09.2013 року наявна заяви № 751 від 02.09.2013 року відповідно до якої спадкоємиця за законом ОСОБА_2 звернулася до Новоселицької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_7.
З листа начальника Новоселицького КБТІ № 510 від 12.09.2013 року вбачається, що станом на 29.12.2012 року за ОСОБА_7 право приватної власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 не зареєстроване.
Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 15.11.2011, виданого Новоселицьким КБТІ господарство по АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літер А. літньої кухні літер Б, сараю літер В,Г,Д,Е, вбиральні літер Ж, колодязя №1.
З постанови нотаріуса Новоселицької державної нотаріальної контори від 13.09.2013 року за № 1535/02-31 вбачається що позивачу, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок що знаходиться по АДРЕСА_1.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Враховуючи наведене та те, що право власності на житловий будинок не визначено, але воно зареєстровано органом місцевого самоврядування, визначена адресна частина, земельна ділянка видана для будівництва та обслуговування житлового будинку, позивачі своєчасно прийняли спадщину втупивши в управління та володіння спадковим майном, про що було доведено доказами по справі, представник відповідача визнає позов в повному обсязі, що не суперечить закону і встановленим обставинам по справі, тому, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог позивачів з вимогами про встановлення факту та визнання права власності в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10,58,59,60,61,208-218 ЦПК України, і на підставі ст..392, 1216, 1223,1241, 1261,1268 ЦК України, ст. 120-123, 529, 549 ЦК УРСР, суд, -
вирішив:
Встановити юридичний факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_7 якій помер ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 ІПН:НОМЕР_1, право власності на 1/10 частину житлового будинку літер А. літньої кухні літер Б, сараю літер В,Г,Д,Е, вбиральні літер Ж, колодязя №1 розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8.
Визнати за ОСОБА_2 ІПН:НОМЕР_1 право власності на 1/8 частину житлового будинку літер А. літньої кухні літер Б, сараю літер В,Г,Д,Е, вбиральні літер Ж, колодязя №1 розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7.
Визнати за ОСОБА_3 ІПН: НОМЕР_2 право власності на 3/16 частин у житловому будинку літер А. літньої кухні літер Б, сараю літер В,Г,Д,Е, вбиральні літер Ж, колодязя №1 розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7.
Визнати за ОСОБА_4 ІПН: НОМЕР_3 право власності на 3/16 частин у житловому будинку літер А. літньої кухні літер Б, сараю літер В,Г,Д,Е, вбиральні літер Ж, колодязя №1 розташованого по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через місцевий Новоселицкий районний суд в 10-денний строк з дня проголошення.
Суддя: Вівчар Г.А.