Справа № 713/1782/17
Провадження №1-кс/713/188/17
26.10.2017 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , за участю підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Дергачі, Харківської області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017260060000339 від 19.07.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.263 ч.2 КК України, -
Слідчий СВ Вижницького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 звернулась в суд з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В клопотанні зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений слідством час, громадянин ОСОБА_4 у невстановленому місті та особи прибав кинджал загальною довжиною 236 мм, що згідно висновку експерта №1685-К від 12.10.2017 року являється холодною зброєю та виготовлений саморобним способом, після чого переніс вказану холодну зброю до свого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 де її зберігав.
14.09.2017 року підставі ухвали слідчого судді Вижницького районного суду від 13.09.2017 року був проведений обшук за вищезазначеною адресою, де був виявлений та вилучений даний кинджал, який згідно висновку експерта №1685-К від 12.10.2017 року являється холодною зброєю та виготовлений саморобним способом. Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України -носіння кинджалу без передбаченого законом дозволу.
Крім цього, ОСОБА_4 в невстановлений слідством час та за невідомих обставин, без передбаченого на те законом дозволу, незаконно придбав порох загальною вагою 2778 грам, який згідно висновку експерта №912-Х від 13.10.2017 року є вибуховою речовиною димним та нітроцелюлозним порохом, який в подальшому переніс до свого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де і його зберігав.
14.09.2017 року підставі ухвали слідчого судді Вижницького районного суду від 13.09.2017 року був проведений обшук за вищезазначеною адресою, де був виявлений та вилучений порох загальною вагою 2778 грам, який згідно висновку експерта №912-Х від 13.10.2017 року є вибуховою речовиною димним та нітроцелюлозним порохом. Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України - незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
17.10.2017 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.263 ч.1,2 КК України.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1 та ст.263 ч.2 КК України, визнав себе винним повністю і повідомив, що він дійсно вчинив кримінальне правопорушення, яке висвітлене в змісті повідомлення про підозру, щиро кається, просить суворо його не карати. Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку, проведеними експертизами.
Зазначила, що у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , який вчинив середньої тяжкості кримінальне правопорушення, передбачене ч.1,2 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років і яке відноситься до категорії тяжких злочинів, згідно характеристики характеризується посередньо, є пенсіонером.
З метою попередження можливості підозрюваним ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється у відношенні останнього слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що буде достатнім для забезпечення виконання останнім покладених на нього судом обов'язків та виконання процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні.
Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на термін два місяці та покласти наступні обов'язки: прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, докласти зусиль для пошуку роботи.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо обставин викладених в оголошеній підозрі, зазначав, що не ухиляється від органів досудового розслідування, ніж та порох придбав ще за часів коли був офіційно зареєстрованим мисливцем, однак у зв'язку із хворобою не відновив дозвіл.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують свої доводи, документів, суд дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 , 258-258-5, 260, 261 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст.ст. 177, 194 КПК України, при розгляді клопотань про застосування будь-якого запобіжного заходу підставою для цього є сукупність двох факторів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вдатися до певних дій, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку річ або документ, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З вивчених судом письмових доказів кримінального провадження вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбаченихст.263 ч.1, ст.263 ч.2 КК України.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України, у клопотанні слідчий, прокурор має не тільки перерахувати ризики, а й викласти обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох таких ризиків, зазначених у його клопотанні, з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини. Крім цього, він повинен обґрунтувати неможливість уникнення ризиків, указаних у клопотанні.
Разом з тим, зазначивши у клопотанні передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризики, а саме намагання підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий на матеріали які підтверджують наявність зазначених ризиків не послався і у судовому засіданні, прокурор ніяких доказів, на підтвердження існування цих ризиків, суду не надали.
Натомість, згідно протоколу допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного, останній вину визнав та пояснив, що мав у власності мисливську рушницю, до якої придбав порох, оскільки строк дозвільних документів закінчився, він зберігав вилучений працівниками поліції порох протягом декількох років, оскільки мав намір відновити дозвіл. Аналогічні пояснення дав у суді. Вказані пояснення не свідчать про намір підозрюваного продовжити незаконні дії, на які посилається слідчий та прокурор, як на підставу ризику при обранні запобіжного заходу.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 є особою пенсійного віку, протягом довгого часу не змінював місця проживання, офіційно зареєстрований та проживає в м.Вижниця, на виклики до слідчого з'являвся, не ухилявся від слідчих дій.
Відповідно ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 3 ст. 194 КПК України, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом.
Таким чином, враховуючи, що прокурор під час судового розгляду довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст..263 ч.1, ст..263 ч.2 КК України, але не довів наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 179, 184, 192-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 , - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1