Справа № 186/778/17
Провадження номер № 2/0186/393/17
23 жовтня 2017 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кривошеї С. С.
при секретарі: Кравченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя,
ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 червня 1997 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Першотравенської міської Ради народних депутатів, актовий запис №66.
Від шлюбу вони мають двох дітей, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
18 червня 1999 року нею та ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_1. Оскільки вона знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому ніде не працювала, та їй фізично було не зручно займатися оформленням цієї квартири, відповідач оформив її на своє ім'я.
27 жовтня 2010 року для збільшення житлової площі, у зв'язку з народженням другої дитини, відповідачем було укладено договір міни житлового приміщення з ОСОБА_5, відповідно до якого, відповідач ОСОБА_2 обміняв належну йому на праві приватної власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Першотравенським УЖКГ 27 грудня 1999 року за № 6711, та зареєстрованого в Павлоградській МБТІ 11 січня 2000 року у книзі 32 за № 66, реєстраційний номер нерухомості 31729694. Обмін проводився без доплат.
В спірній квартирі вони проживали з моменту її придбання. З часом, між ними виникли неприязні стосунки, подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити їх інтересам, тому 05 березня 2013 року їх шлюб було розірвано рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області. Після розірвання шлюбу, відповідач виїхав зі спірної квартири на постійне місце проживання до міста Запоріжжя, де і мешкає на теперішній час.
Вона ніде не працює, оскільки неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до медичного висновку №659 від 13 травня 2017 року, є дитиною інвалідом, з діагнозом - бронхіальна астма, та потребує постійного догляду.
З моменту розлучення, та виїзду відповідача ОСОБА_2 до міста Запоріжжя, він жодного разу не здійснив платежів за комунальні послуги по спірній квартирі.
До цього часу вона сумлінно сплачує комунальні платежі, відповідач в спірній квартирі не проживає з моменту розірвання шлюбу, тобто вже більше трьох років, витрати на її утримання не несе.
Вона вважає, що є співвласником спірної квартири, тому має повне право на користування нею на рівних умовах з відповідачем, а також на її поділ. Окрім того, вона проживає у даній квартирі та несе всі витрати по її утриманню.
Просить суду поділити спільне майно подружжя, шляхом визнання права власності по 1/2 частині спірної квартири за нею та відповідачем, та стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в ході судового засідання 13 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна колишнього подружжя визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
10 жовтня 2017 року та 23 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 червня 1997 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Першотравенської міської Ради народних депутатів, актовий запис №66. Від шлюбу сторони мають двох дітей, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 05 березня 2013 року шлюб між сторонами було розірвано.
За час перебування у шлюбі, сторонами у справі була придбана однокімнатна квартира АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу зареєстрований Павлоградською товарною біржею 18 червня 1999 року за р. № 6/6-НДП), право власності на яку було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2
27 жовтня 2010 року відповідач ОСОБА_2 уклав договір міни з ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_2 обміняв належну йому на підставі договору купівлі-продажу однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, зареєстрованого Павлоградською товарною біржою 18 червня 1999 року за р. № 6/6-НДП та зареєстрованого у Павлоградському МБТІ 01 липня 1999 року в реєстровій книзі 28 за №141, реєстраційний номер нерухомості 31725857, на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5, яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Першотравенським УЖКГ 27 грудня 1999 року за № 6711, та зареєстрованого в Павлоградському МБТІ 11 січня 2000 року у книзі 32 за №66, реєстраційний номер нерухомості 31729694.
Відповідно до п.5 даного договору, обмін житлових приміщень проводився без доплат.
Згідно ч.3 ст.368 ЦК України, ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч. 1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Крім того статтею 22 Кодексу України про шлюб та сім'ю, який діяв на момент придбання відповідачем у 1999 році у власність нерухомого майна, також було передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому беруться до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення для справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в п.25 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, у разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Таким чином, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що спірна квартира підлягає поділу між сторонами шляхом визнання ідеальних часток подружжя у вказаному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 209,212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 63, 65 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна колишнього подружжя задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_6, яка належить йому на підставі договору міни ВРВ № 978013 реєстраційний номер 4031 від 27 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_6, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ВРВ № 978013 реєстраційний номер 4031 від 27 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.С. Кривошея.