№ 204/4693/17
№ 1кп/204/459/17
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
25 жовтня 2017 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12017040680001595 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 29.07.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент Республіки Узбекистан, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , 27 липня 2017 року близько 11 години, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , маючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через відкрите вікно, проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 зазначеного будинку, звідки таємно викрав чуже майно, належне потерпілій ОСОБА_4 , а саме: грошові кошти в сумі 20 000 гривень та грошові кошти в сумі 7 000 російських рублів, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на 27.07.2017 року становить 3 010 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 23 010 гривень.
ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, пояснив суду, що дійсно 27 липня 2017 року приблизно об 11 годині, з метою крадіжки, через відкрите вікно проник у приміщення зазначеної квартири, звідки викрав грошові кошти в сумі 20 000 гривень та 7 000 російських рублів, після чого втік з місця злочину. Викрадені грошові кошти належали виключно його цивільній дружині. На той час вони не проживали разом, знаходились в конфліктних відносинах, але він знав, де потерпіла зберігає гроші.
Про винність ОСОБА_5 , суд робить висновок виходячи з наступних доказів: протоколу огляду місця вчиненого злочину (а.п. 9-16), в якому зафіксовано проникнення до приміщення квартири потерпілої; протоколу огляду викраденого майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.п. 40-41), що було вилучено у обвинуваченого (а.п. 28-39)
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що протягом тривалого часу вона проживала з обвинуваченим ОСОБА_5 в цивільному шлюбі, до квітня 2017 року, коли остаточно розірвала з ним стосунки. ОСОБА_5 неодноразово приходив до неї з метою примирення, але вона відмовилась відновити стосунки, прохала його більше її не турбувати. Обвинувачений добре був обізнаний з тим, де вона зберігає свої заощадження в квартирі. 27.07.2017 року, зранку вона пішла з квартири, закривши двері, але залишила вікно в спальні відчиненим. Наступного дня вона виявила крадіжку належних їй грошових коштів, в сумі 20 000 гривень та 7 000 російських рублів. Оглянувши квартиру, виявили відбиток підошви на підвіконні, сліди перебування колишнього співмешканця ОСОБА_5 . Жодних сумнівів, що саме він викрав грошові кошти в неї не було. Під час бесіди з обвинуваченим, він підтвердив їй факт крадіжки, а під час затримання працівниками поліції видав залишок грошей. На даний час, обвинувачений повністю відшкодував завдану шкоду, вона не має до нього претензій.
Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в житло, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, відшкодував завдану шкоду, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.
Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання, якщо засуджений протягом одного року іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань виконання кримінальних покарань та пробації; повідомляти уповноважений орган з питань виконання кримінальних покарань та пробації, про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази, які зберігаються у потерпілої ОСОБА_4 - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Головуючий: ОСОБА_1