Справа № 202/2680/17
Провадження № 2/202/1583/2017
16 травня 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Мороза В.П.,
при секретарі - Овечко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
У квітні 2017 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 01.12.2016 року позивач уклав із ОСОБА_2 договір позики, відповідно до якого позивач передав, а ОСОБА_2 прийняла 2900000 (два мільйони дев'ятсот тисяч гривень) 00 коп. Зазначену суму грошей позичальник зобов'язався повернути позивачу 01.04.2017 року. В забезпечення зазначених домовленостей також було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 поручився перед кредитором (позивачем) за виконання позичальником ОСОБА_2 свого обов'язку відповідно до договору позики від 01.12.2016 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене судом ухвалено проводити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та винести заочне рішення.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З умов договору позики від 01.12.2016 року випливає, що позивач надав відповідачу - 1 грошові кошти у сумі 2900000 (два мільйони дев'ятсот тисяч гривень) 00 коп. з умовою їх повернення до 01.04.2017 року.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 553, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 7, 11, 15, 53, 59, 60, 212-218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) та з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість за договором позики від 01.12.2016 року у сумі 2900000 (два мільйони дев'ятсот тисяч гривень) 00 коп. на користь ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії.
Суддя: В.П. Мороз