Справа180/1112/17
25 жовтня 2017 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець кримінальне провадження, внесене 21 лютого 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040330000160, за яким
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Марганця Дніпропетровської області, громадянин України, не одружений, із середньою освітою, працюючий покрівельником в ПКФ «Перспектива», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
20 лютого 2014 року в період часу з 11 години до 15 години, ОСОБА_3 разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_5 та знайомим ОСОБА_6 ремонтували автомобіль ВАЗ 2106, який належить ОСОБА_5 , в гаражі, розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_6 . Під час перебування у вищезазначеному гаражі ОСОБА_3 помітив майно, яке знаходилось в гаражі, і у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. На виконання свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 20 лютого 2014 року, приблизно о 23 годині 45 хвилин, зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , дістав з багажнику автомобіля «Москвич», що стояв перед гаражем, гвинтовий ключ, який бачив там раніше, і відчинив ним вхідні двері гаражу, через які проник всередину, звідки таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав наступне майно: зварювальний апарат вартістю 926,60 грн., електричний лобзик «Штурм» вартістю 386,02 грн., DVD-плеєр «ВВК» вартістю 100,00 грн., три музичні колонки вартістю 180,00 грн., FМ-тюнер вартістю 230,00 грн., електрична дриль «Інтерскал» вартістю 300,00 грн., музичний центр «Айва» вартістю 300,00 грн., набір для регулювання клапанів вартістю 310,00 грн., що належать потерпілому ОСОБА_6 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2732,62 грн., і корзину зчеплення на автомобіль вартістю 480,00 грн., що належить потерпілому ОСОБА_5 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на зазначену суму.
Крім того, 09 червня 2014 року у нічний час ОСОБА_3 знаходився в кафе «Корчма», розташованому по вулиці Карла Маркса в м.Марганець, де побачив раніше знайому йому ОСОБА_7 , у якої на шиї висів ланцюжок із золота, і в нього раптово виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. 09 червня 2014 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , навпроти кафе «Корчма», що по вулиці Карла Маркса в м.Марганець, знаходячись поряд з потерпілою ОСОБА_7 , шляхом ривку з шиї останньої відкрито, повторно, з корисливих мотивів викрав ланцюжок із золота вагою 10 грам, вартістю 4173,97 грн., на якому знаходився кулон із золота із зображенням «Божої матері» вагою 6 грам, вартістю 2045,26 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 6219,23 грн., після чого зник з викраденим майном з місця події.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, в повному обсязі, надав показання, якими підтвердив фактичні обставини їх вчинення, викладені в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що в той період, коли вчиняв злочини, він не працював, постійного заробітку не мав, проживав з батьками. Злочини вчиняв з корисливих мотивів. Викрадене майно майже все продав, гроші потратив на власні потреби. Не продав лише прилад регулювання клапанів, який повернув потерпілому ОСОБА_6 , і корзину зчеплення на автомобіль, яку повернув потерпілому ОСОБА_5 . У вчиненому розкаюється. Матеріальну шкоду потерпілим відшкодував повністю, частково шляхом повернення викраденого, в більшій частині повернув грошима.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 бажання прийняти участь у судовому розгляді кримінального провадження не виявили, надали заяви про те, що претензій до обвинуваченого не мають.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, за клопотанням прокурора та за відсутності заперечень з боку обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і постановив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про неможливість оскарження ними визнаних обставин в апеляційному порядку.
За результатами дослідження обвинувального акту, на підставі показань обвинуваченого, які є чіткими, послідовними, і такими, що не суперечать обставинам вчинених кримінальних правопорушень, викладеним в обвинувальному акті, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 :
- по епізоду заволодіння майном потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_5 - за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення,
- по епізоду з потерпілою ОСОБА_7 - за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ч.1 ст.65 КК України, а саме: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та оставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Положеннями ч.2 ст.65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.12 КК України злочини, скоєні ОСОБА_3 , відносяться до тяжких злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та місце проживання, офіційно працює з грудня 2015 року по теперішній час, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем реєстрації - негативно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Зважаючи на ступінь тяжкості злочинів, їх обставини, враховуючи вимоги кримінального закону і передбачені цим законом санкції, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш сувориму виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд враховує висновки органу пробації, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. Також, приймає до уваги, що збитки, завдані кримінальним правопорушенням, відшкодовані потерпілим в повному обсязі, обвинувачений щиро розкаявся, повністю визнав свою вину, став на шлях виправленні, і з 2014 року по теперішній час інших злочинів не вчинив, співрацював з органами пробації в складанні досудової доповіді.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст.75 КК України щодо звільнення його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.
З метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти обов'язки, що обмежують права обвинуваченого згідно зі ст.76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання суд на час ухвалення вироку не вбачає.
Цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлені, судові витрати відсутні.
Згідно постанови про прилучення речових доказів від 16 червня 2014 року набір регулювання клапанів долучено до кримінального провадження в якості речового доказу та передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 .
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.186 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку суду.
Речовий доказ: набір регулювання клапанів, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити останньому за належністю.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1