справа №176/1879/17
провадження №1-в/176/472/17
Іменем України
24 жовтня 2017 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника ЖВК №26 ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води Дніпропетровської області в режимі відео конференції з ЖВК-26 клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році»,
В своєму клопотанні ОСОБА_5 просить застосувати до нього ЗУ «Про амністію у 2016 році», а саме положення статті 2 зазначеного Закону, оскільки він приймав безпосередню участь в антитерористичній операції та вважає, що підпадає під дію даного Закону.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 своє клопотання підтримав з підстав, що в ньому викладені.
Прокурор та представник ЖВК № 26 заперечували проти задоволення клопотання засудженого, оскільки останній не набув статуса учасника бойових дій, як того вимагає ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд вважає що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
Відповідно ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).
За змістом ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» його виконання покладається на суди, зокрема питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 02.12.2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області ч.2 ст. 402, ч. 1 ст. 408 КК України до 4 років позбавлення волі, він відбуває покарання в ЖВК № 26, початок строку 02.12.2015 року, кінець строку 09.10.2019 року. Вказаний злочин, відповідно до ст.12 КК України, не є особливо тяжким проти життя та здоров'я особи.
Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 26.09.2017 року №1891 засуджений ОСОБА_5 , 1977 року народження, дійсно в період з 23.04.2014 року по 12.07.2014 року, з 19.07.2014 року по 02.10.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. Підстава: відповідні накази керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України та командира військової частини НОМЕР_1 . Також у вказаній довідці зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.
Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2017 року №3929 ОСОБА_5 , 1977 р.н., безпосередню участь в антитерористичній операції приймав, статус учасника бойових дій не отримував.
В той же час, логічне тлумачення положення ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році», на переконання суду, свідчить про те, що обов'язковою передумовою для її застосування до конкретної особи є те, щоб ця особа відповідала не одній із, а всім умовам, зазначеним в ст. 2 цього Закону, а саме:
- вирок стосовно якої не набрав законної сили, а також визнана винною у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами 2,3,4ст. 410,частинами 2,3,4 ст. 411КК України, і
- захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і
- брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, і
- отримала статус учасника бойових дій, та
- не відноситься до осіб, зазначених у ч. 4 ст. 86 КК України,ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 цього Закону).
Тож суд приходить до висновку, що саме сукупність вищезазначених умов може бути підставою для застосування ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» до особи, яка їм відповідає.
Однак, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено зазначеною вище довідкою командира військової частини, останній не набув статусу учасника бойових дій, що виключає можливість застосування до нього положень ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році». Надана засудженим довідка №1891 від 26.09.2017 року є лише підставою для подальшого надання особі статусу учасника бойових дій, але сама по собі не підтверджує набуття такого статусу. Саме тому положення статті 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» до засудженого ОСОБА_5 не можуть бути застосованими, а його клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі ст.ст. 85, 86 КК України, Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування до нього ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Жовтоводського
міського суду ОСОБА_1