Справа № 212/3466/17
2/212/2138/17
(заочне)
24 жовтня 2017 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Борис О.Н., за участі: секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., без присутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
13 червня 2017 року позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування своїх вимог вказала, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, мають спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу з відповідачем спільне господарство не веде, мешкають окремо один від одного, відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає, що для неї є обтяжуючим фактором. Відповідач є працездатним, аліменти на утримання інших дітей не сплачує, тому просить стягнути на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частині його заробітку (доходів) щомісячно, до повноліття дитини.
У судове засідання сторони не прибули. Позивачка направила суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи, про причину не явки не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та постановити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі досліджені у справі докази, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
До такого висновку суд приходить на підставі наступного.
Матеріалами справи встановлено та підтверджено, сторони перебували у шлюбі з 06 лютого 1988 року, який рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 07.08.2013 року було розірвано. Сторони мають одного неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане підтверджено копіями свідоцтва про шлюб, рішенням про розірвання шлюбу та свідоцтвом про народження (а.с. 10-13).
Судом встановлено, неповнолітній син проживає з матір'ю, позивачкою по справі та перебуває на її утриманні. Позивач працює вчителем у КЗ «Новопавлівська ЗОШ» І-ІІ ст., її дохід з жовтня 2016 року по березень 2017 року становить 24299,44 грн, про що свідчить довідка (а.с. 15). Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає, чим ставить позивача в скрутне матеріальне становище. Відповідач є працездатним, аліментних стягнень на користь третіх осіб не має, що приводить суд до переконання про можливість відповідачем сплачувати аліменти у вказаному позивачем розмірі.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, та такими, що відповідають вимогам ст. 180 СК України, а тому підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд керується ст. 88 ЦПК України та стягує з відповідача судовий збір по справі.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 10, 11, 88, 212, 214-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, що народився 19 грудня 1965 року у м. Запоріжжя, аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітної плати (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 червня 2017 року, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_2.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць вступає в законну силу негайно.
Стягнути з ОСОБА_3 на корить держави судовий збір у сумі 640 грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О. Н. Борис