Справа № 201/10283/17
Провадження №2-а/201/312/2017
18 жовтня 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Карнаух І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 3 батальйону УПП з обслуговування м. Херсон сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови від 03.07.2017р. про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 20.07.2017р. звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до поліцейського роти 3 батальйону УПП з обслуговування м. Херсон сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови від 03.07.2017р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначив, що 03.07.2017р. інспектором винесено постанову, згідно із якою 03.07.2017р. о 21 год. 20 хв., позивач, керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser по трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 206 км не виконав вимог знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений», чим порушив розділ 33 Правил дорожнього руху, затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач не погоджується з даною постановою, вважає, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254 КУпАП. Тому просить позов задовольнити.
Позивач надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Просив розглянути справу 18.10.2017р. без його участі та без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст. 41 КАС України.
Представник відповідача у судове засідання 18.10.2017р. не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. № 14), про причини неявки суду не повідомив. 07.09.2017р. поштою від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просив відмовити в задоволенні позову, оскільки інспектор УПП з обслуговування м. Херсон ОСОБА_2 при винесенні оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права, а тому в задоволенні позову просив відмовити.
З урахуванням заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та заперечень відповідача, суд розглянув адміністративний позов за відсутності сторін та на підставі ст. 41 КАС України без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши диск, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі спірної постанови, 03.07.2017р. о 21 год. 20 хв., позивач, керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser по трасі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 206 км не виконав вимог знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений», чим порушив розділ 33 Правил дорожнього руху. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач не був згоден з даною постановою, вважаючи, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254 КУпАП.
Дійсно розділ 33 Правил дорожнього руху, затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р. передбачає дорожні знаки, зокрема п. 2.2 визначає знак «Проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою
Втім суд критично відноситься до доводів інспектора, про те, що постанова є безспірним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки на підтвердження порушення позивачем п. 2.2 розділу 33 ПДР України, відповідно, наявності у позивача складу адміністративного правопорушення інспектором не надано жодних доказів.
За таких обставин, суд вважає, що постановою не підтверджується факт порушення позивачем п. 2.2 розділу 33 ПДР Правил дорожнього руху.
Також, спростовується факт порушення позивачем ПДР наданим ним відеозаписом з реєстратора встановленого в автомобілі позивача, на якому відображено, що позивач рухається за вантажним автомобілем та зупиняється перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», оскільки розмітка 1.12 (стоп-лінія) відсутня.
Згідно зі ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Разом із тим, згідно ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно із п. 2. Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015 року № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 5 Розділу ІІІ даної Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи.
За п. 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Згідно із п. Розділу IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
За правилами ст. 283 КУпАП постанова, серед іншого, повинна містити дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідачем не було надано суду належних та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення і, відповідно правомірності винесення спірної постанови.
Частиною 6 ст.71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За вимогами ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ'єктивним розглядом справи та відтак незаконним.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналіз законодавчих норм, заперечення позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення дає суду підстави дійти висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак достатніх доказів того, що ОСОБА_1 не виконав вимог знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», зокрема, відповідного відеозапису, фото цього правопорушення, відповідачем до матеріалів справи не долучено.
Розглядаючи вимоги позивача в частині поновлення пропущеного строку для звернення з позовом до суду, суду приходить до наступного.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Спірну постанову складено у відношенні позивача 03.07.2017р., проте до суду позивач звернувся із позовом 20.07.2017р.
Як вбачається з копії закордонного паспорту позивача та відміток у ньому, позивач повернувся до України 16.07.2017р. (а.с. №9), а тому суд вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними, та вважає за можливе поновити позивачу строки звернення до суду із позовом.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1до поліцейського роти 3 батальйону УПП з обслуговування м. Херсон сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови від 03.07.2017р. про притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму ВАСУ від 23.01.2015р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір" щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 258, 288, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 41, 70-71, 158-163 КАС України, ст. 62 Конституції України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського роти 3 батальйону УПП з обслуговування м. Херсон сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови від 03.07.2017р. про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із адміністративним позовом.
Постанову серії БР № 746934 від 03.07.2017р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором роти 3 батальйону УПП з обслуговування м. Херсон сержантом поліції ОСОБА_2 - скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.В. Ткаченко