Рішення від 18.10.2017 по справі 200/21244/16-ц

Справа № 200/21244/16-ц

Провадження №2/200/4212/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Днепропетровска в складі: головуючого, судді - Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі - Кузьминій С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки при звільненні та невикористаної відпустки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтуванні позовних вимог, з урахуванням уточнень, послався на те, що він 11.05.2011 року був прийнятий на роботу до КП «Муніципальна поліція» Дніпропетровської міської ради на посаду інспектора сектору по охороні громадського порядку.

Відповідно до наказу №22/1-к від 01.03.2012 року позивача було переведено з 01.03.2012 року на посаду водія відділу з охорони громадського порядку та майна.

Наказом №31-К від 20.03.2014 року позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням з 20.03.2014 року на підставі ст.38 КЗпП України.

Однак, на момент звільнення заборгованість по заробітній платі за період з травня 2011 року по березень 2014 року склала 20 411,78 грн. та не була виплачена позивачеві.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 411,78 грн., компенсацію з урахуванням індексу інфляції - 15 450,64 грн., середній заробіток за весь час затримки заробітної плати - 88 660,00 грн. та компенсацію за дні невикористаної відпустки у період з 2011 року по 2013 рік - 4 129,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, позов підтримав у повному обсязі просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме просив відмовити в задоволенні компенсації за невикористану відпустку посилаючись на її необґрунтованість та зазначив, що сума в розмірі 1500 грн. була виплачена позивачу бухгалтером, що встановлено вироком суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання виплати заробітної плати врегульовані Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення (затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078), Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (затвердженим постановою КМУ від 20.12.1997 р. № 1427).

Судом встановлено, що позивач 11.05.2011 року був прийнятий на роботу до КП «Муніципальна поліція» Дніпропетровської міської ради на посаду інспектора сектору по охороні громадського порядку.

Відповідно до наказу №22/1-к від 01.03.2012 року позивача було переведено з 01.03.2012 року на посаду водія відділу з охорони громадського порядку та майна.

Наказом №31-К від 20.03.2014 року позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням з 20.03.2014 року на підставі ст.38 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що заборгованість по заробітній платі за період з травня 2011 року по березень 2014 року склала 20 411,78 грн., що підтверджується ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 року та відповідно до ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню. Проте, відповідачем через бухгалтера була виплачена позивачу сума в розмірі 1500 грн. Отже, відповідачем порушено вимоги ст.116 КЗпП України, тому на користь позивача з відповідача з урахуванням виплаченої суми у розмірі 1500 грн. слід стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 18 911,78 грн.

Законом України ««Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу інфляції, шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції у період невиплати доходу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути розмір компенсації з урахуванням індексу інфляції у розмірі 15 450,64 грн., згідно розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, який не викликає сумніву у суду.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.20 своєї постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Порядок обчислення розміру середньої заробітної плати за весь час затримки, визначений у Постанові КМУ від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок). Так, Порядок встановлено, що середня заробітна плата за весь час затримки обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Враховуючи викладене, відповідач має виплатити позивачу середній заробіток за весь час його затримки у період з 21.03.2014 року по 12.12.2016 року у розмірі 88 660,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 124 х 715, де: 124 - середня заробітна плата за один день (2542 + 2542 / 21 + 20); 715 - кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати за вказаний період.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача грошових коштів за невикористані відпустки, то в цій частині позовні вимоги не доведені, оскільки позивач не надав доказів того, що він не використовував належні йому відпустки та не отримував за них грошову компенсацію.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1845 грн. 34 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57,60, 88, 212, 214, 215, 222, 224-226, 367 ЦПК України, 526 ЦК України, 115, 116, 117 КЗпП, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки при звільненні та невикористаної відпустки - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37538877) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 18 911 грн. 78 коп., грошову компенсацію з урахуванням індексу інфляції у розмірі 15 450 грн. 64 коп., розмір середньої заробітної плати за час затримки у розмірі 88 600 грн., а всього - 122 962 грн. 42 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Муніципальна поліція» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37538877) на користь держави судовий збір у розмірі 1845 грн. 34 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.

Попередній документ
69784920
Наступний документ
69784924
Інформація про рішення:
№ рішення: 69784922
№ справи: 200/21244/16-ц
Дата рішення: 18.10.2017
Дата публікації: 30.10.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати