Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
Справа № 209/2536/17
Провадження № 2-а/209/78/17
"18" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лобарчук О.О.
при секретарі Золотих Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янське Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВАП ЧПП у м.Тернопіль ДПП капітана поліції ОСОБА_2 ,третя особа- Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БР № 433864 від 11 вересня 2017 року про адміністративне правопорушення, винесену старшим інспектором ВАП ЧПП у м.Тернопіль ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 за ч.3 ст.122 КУпАП, про притягнення її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень; провадження по адміністративній справі про притягнення її до адміністративної відповідальності в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП - закрити.
В обґрунтування свого позову вказала, що 09 вересня 2017 року, вона, водій транспортного засобу Мercedes-Benz Vito Віто 111, д.р.н. АЕ 51-76 НХ залишила його на житловій території, в дворі біля житлового 10-ти поверхового будинку по вулиці Білогірській 1-д в м. Тернополі, таким чином, щоб не заважати мешканцям їхнього 49-квартирного під'їзду в'їжджати та виїжджати , а також рухатися пішоходам. Окрім транспортного засобу на прибудинковій території здійснюють стоянку і інші автомобілі, що належать громадянам, які проживають в даному житловому будинку.
10.09.2017 року о 19 годині 00 хвилин, нею було виявлено, що її транспортний засіб зник з місця стоянки, про що вона негайно повідомила у поліцію і написала заяву про крадіжку. В подальшому з'ясувалося, що автомобіль поміщений на штрафмайданчик , був евакуйований, а їй винесено постанову про адміністративну відповідальність.
11 вересняі 2017 року старшим інспектором ВАП ЧПП у м. Тернопіль ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії БР № 433864 у справі про адміністративне правопорушення. Зазначеною постановою її було визнано винною у порушенні пункту 15.10(д) та 15.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Також було складено акт затримання транспортного засобу . Згідно з викладеними відповідачем обставинами справи , 10.09.2017 року о 18 годині по вул. Білогірська,1Д здійснено стоянку транспортного засобу таким чином, що створена суттєва перешкода для руху інших учасників дорожнього руху, чим порушила вимоги п.15.10(д),15.1 ПДР України.
З оскаржуваної постанови не вбачається, що транспортний засіб Мercedes-Benz Vito Віто 111, д.р.з. АЕ 51-76 НХ заважав в'їзду оперативних чи спеціальних транспортних засобів, виклик поліції такі служби не проводлимли.
Згідно п.26.3 ПДР України у пішоходну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні. Зазначає, що у будинку по вулиці Білогірська,1Д, її матері належить на праві приватної власності квартира, де мешкає позивачка та її донька.
Житлова територія багатоквартирного будинку по вулиці Білогірській,1Д є тупіковою, руху транспортних засобів там не має.
Ніякого адміністративного правопорушення насправді не було, тому посадова особа ДАІ і не зміг описати суть правопорушення та місце вчинення (зокрема вказати, що це є житлова територія), а також надати фото та відео фіксацію.
В судовому засіданні позивачка підтримала викладені в позовній заяві обставини. Додатково надала пояснення, що вона мешкає за адресою: вул. Білогірська,1Д з матір"ю та своєю донькою. Вона залишила свій автомобіль біля будинку. За та попереду її автомобіля також знаходилися транспортні засоби. І як мешканка вона мала право залишити свій автомобіль.Крім того, ця зона є тупіковою і проїзду далі немає, тому заважати проїзду іншим транспортним засобам вона не могла. Інспектором не було здійснено фото та відеофіксацію. Крім того, затримання та вилучення транспортного засобу є крайньою мірою. На місці не було залишено повівдомлення про затримання її автомобіля. Внаслідок чого вона вимушена була звертатися до поліції із заявою про викрадення автомобіля. Нею було здійснено фотофіксацію місце, де був розташований її автомобіль. Також за допомогою іншого транспортного засобу було відтворена можливість проїхати при наявності на місці паркування її автомобіля.
Третя особа- Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, надали на адресу суду письмові заперечення, відповідно до яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог , провести судовий розгляд у відсутність їх представника. (а.с. 21-26)
Суд, заслухавши пояснення позивача, враховуючи думку відповідача та третьої особи, , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у публічно-правових відносинах, які врегульовані КАС України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, в постанові про адміністративні правопорушення потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян, що передбачено ст.248 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, що передбачено ст.249 КУпАП. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів (ст.278 КУпАП). При розгляді справи підлягають зясуванню всі обставини, що передбачені ст. 280 КУпАП.
Як встановлено в судовому засіданні, постановою старшого інспектора ВАП УПП у м. Тернополі ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 на позивачку ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 510 гривень на користь держави.(а.с.6)
При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що доказами вини позивача в скоєнні 10 вересня 2017 року правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП є пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.09.2017 року.(а.с.27,28)
Так, як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР № 433864 від 11 вересня 2017 року , 11 вересня 2017 року позивачку ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 510 грн. за те, що 10.09.2017 року о 18.00 у м. Тернопіль по вул. Білогірська,1Д здійснила стоянку транспортного засобу таким чином, що створила суттєву перешкоду для руху інших учасників дорожнього руху транспортних засобів, чим порушила вимоги п.15.10(д), 15.1 ПДР України , чим скоїла адміністративне правопорушення , передбачене ст. 122 ч.3 КУпАП.(а.с.6)
Судом встановлено, що під час складання старшим інспектором ВАП УПП у м. Тернополі ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.09.2017 року позивач по справі був відсутній.(а.с.30)
Вказаний відповідачем акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу позивачки лише підтверджує факт тимчасового затримання транспортного засобу, та жодним чином не містить підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Оцінюючи показання свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд дає їм критичну оцінку та вважає їх неналежним доказом, так як в поясненнях свідків відсутні відомості про скоєння адміністративного правопорушення саме позивачем, а лише зазначено, що зазначені особи були свідками того, що «09.09.2017 року в м. Тернопіль по вул. Білогірській,1д автомобіль марки з номерним знаком Мercedes-Benz Vito Віто 111 АЕ 5176 НХ заблокував під'їзд до входу або під'їзду до будинку, чим суттєво перешкодив свідкові або іншим мешканцям даного будинку.(а.с.27,28)
В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивачки ОСОБА_1 вказано, що 10.09.2017 року о 18.00 годині, тоді як свідки вказували про те, що з 09.09.2017 року вчиняється правопорушення .
Відповідно до п.15.1. ПДР України Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до пп.д пункту 15.10. ПДР України, стоянка забороняється: у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Жодних відео та фото фіксувань вчинення правопорушення позивачкою до постанови не додано.
Вказана постанова є необґрунтованою та винесена із порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з огляду на таке:
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, житлова зона - дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.31.
Дорожнього знаку “житлова зона “ при в”їзді на територію не має. Відповідно до Розділу 33 ПДР України, окремі дворові території знаками 5.31 і 5.32 не позначаються, але на таких територіях діють вимоги розділу 26 цих Правил.
Пунктом 26.2. ПДР України передбачено, що у житловій зоні забороняється:
б) стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних
транспортних засобів.
З оскаржуваної постанови не вбачається, що транспортний засіб Mercedes- Benz Vito 111, д.р.з. AE 51 -76 НХ заважав в'їзду оперативних чи спеціальних транспортних засобів, виклик поліції такі служби не проводили.
Окрім того, згідно п.26.3. ПДР України у пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам; що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні.
Житлова територія біля багатоквартирного будинку по вулиці Білогірській, ІД є тупіковою, руху транспортних засобів там не має, що підтверджено наданими в судовому засіданні фотознімками.(а.с. 12-15)
П. 15.10 ПДР України визначено, що стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Таким чином, заборона стоянки, згідно п. 15.10 ПДР України не може бути застосована до транспортних засобів, що здійснили стоянку на житловій території будинку, де немає руху транспортних засобів. На фотододатках, наданих позивачкою, чітко вбачається, що житлова територія є закритою, проїзд транспортних засобів далі не є можливим.(а.с.12-15)
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 кас України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків , передбачених ст. 72 КАС України.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постанову серії БР № 433864 від «11»вересня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 122 КУпАП суд вважає такою, що винесена бездоказово, вона основана на припущеннях і в порушення прав позивачки , а тому її слід скасувати.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за підстав відсутності події : складу адміністративного правопорушення.
Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2017 року .
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., -
Позовні вимоги ОСОБА_1 старшого інспектора ВАП ЧПП у м.Тернопіль ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , третя особа- Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії БР № 433864 від 11 вересня 2017 року про адміністративне правопорушення, винесену старшим інспектором ВАП ЧПП у м.Тернопіль ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 за ч.3 ст.122 КУпАП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.3 КУпАП - закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заінтересованими особами, а так само прокурором, апеляційної скарги з одночасним надсиланням її копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.
Суддя: О.О.Лобарчук