Справа № 199/6670/17
(3/199/3199/17)
іменем України
18.10.2017 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: м.Дніпро, вул.Сподівань, 105, у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
У відношенні ОСОБА_1 16.09.2017 року складено протокол серії БР №215752 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (далі - протокол), в тому, що він, «16.09.2017 року о 05 год. 45 хв. в районі будинку №225 по вул. Луговській у м.Дніпрі керував автомобілем «Шкода» № НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, невиразна мова, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився у присутності двох свідків».
Вважають що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції.
Вислухавши показання ОСОБА_1 та дослідивши наявні докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.ст.245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за ст.129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав. Суду показав, що він, 16.09.2017, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», н.з. АЕ7724АН, близько 05:45 год. рухався по вул. Луговській у м. Дніпро, де був безпідставно зупинений екіпажем УПП в м. Дніпро, інспектор якого не відрекомендувався та висловив вимогу надати для перевірки відповідні документи, яка була виконана. Його питання щодо причини зупинки залишилось проігнороване.
За де-кілька хвилин до місця події під'їхав інший екіпаж УПП, якому було передано його водійське посвідчення та технічний паспорт на транспортний засіб «Skoda Octavia», н.з. АЕ7724АН, після чого екіпаж, який здійснював зупинку транспортного засобу «Skoda Octavia», н.з. АЕ7724АН, поїхав у невідомому напрямку.
Під час спілкування з інспектором 1 роти 2 батальйону УПП в м.Дніпро лейтенантом поліції ОСОБА_2, останнім було повідомлено, що причиною зупинки є отримане ним повідомлення про те, що транспортним засобом марки «Skoda Octavia», н.з. АЕ7724АН керує особа, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
На його прохання ознайомитись із вказаним повідомленням працівником поліції було відмовлено.
Після чого, інспектором УПП запрошено двох понятих, один з яких знаходився в явно вираженому стані алкогольного сп'яніння, анкетні дані яких не встановлювались, та в присутності останніх мені було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що полягав у проходженні експрес-тесту з використанням спеціального технічного засобу, на що він відмовився, оскільки маю сумніви щодо правомірності застосування вказаного пристрою, у зв'язку з тим, що жодної технічної документації, в тому числі акту повірки та сертифікату на зазначений пристрій інспектором надано не було.
Пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у спеціалізованому медичному закладі, інспектором 1 роти 2 батальйону УПП в м. Дніпро лейтенантом поліції ОСОБА_2 йому запропоновано не було.
У зв'язку із його відмовою саме таким чином проходити огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, тобто експрес-тесту з використанням спеціального технічного засобу, інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, під час складання якого права та обов'язки йому, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП роз'яснені не були.
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення та вручення тимчасового дозволу на право керування, працівник поліції сів до службового автомобілю та поїхав у невідомому напрямку, не відсторонивши його.
Після чого, він самостійно звернувся до КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР, де пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, результат якого був негативним.
Відповідно до положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, а ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що на місці зупинки транспортного засобу було складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому ніяких спроб зі сторони співробітників поліції відсторонити його від керування автомобілем не було. Тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульного поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
В світі цього, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в частині вчинення позапроцесуального впливу на нього, заслуговують на увагу, а в такому разі право на захист ОСОБА_1 буде порушено.
В результаті таких дій особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була позбавлена можливості обирати спосіб своєї поведінки та вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами. Оскільки право на захист є основоположним принципом судочинства, суд вважає неможливим притягнення до адміністративної відповідальності в разі його порушення.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення також містять пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пояснення яких відібрані з грубим порушенням КУпАП, а саме: самі пояснення не містять відомостей про попередження свідків про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень; пояснення не містять ПІБ та підпис посадової особи, яка відібрала зазначені пояснення; відібрані пояснення не містять відомостей про встановлення особи, відповідно до документу який засвідчує їх особу.
Також суд констатує факт, що відповідно до пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останні були запрошені для фіксування факту відмови від проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан сп'яніння. Відомостей про те, що вони бачили як останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або з явними його ознаками, матеріали справи не містять. Крім цього зазначені пояснення свідків не містять відомостей про дату, час та місце відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а також конкретизацію від якого саме медичного огляду останній відмовився - на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів або у відповідній медичній установі.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всупереч вимогам ст.ст. 251,256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи не містять також і додаткових доказів - відеозапису з нагрудних камер відео спостереження працівників поліції, що могло бути визнано як вирішальний доказ для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Виходячи з формулювання фабули правопорушення, ОСОБА_1 обвинувачується у відмові від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння регламентований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 (далі Інструкція)
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, згідно пункту 7 Інструкції, огляд в закладі охорони здоров'я проводиться лише в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Суд вважає, що вказана норма дозволяє оптимізувати час на проведення огляду водіїв та убезпечує добросовісних водіїв від зловживань з боку працівників правоохоронного органу.
Таким чином, фабула інкримінуємого ОСОБА_1 згідно протоколу, адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за «відмову від проходження медичного огляду у встановленому Законом порядку» без конкретизації, чи відмовився ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів, чи проведення такого огляду у медичній установі, є порушенням Інструкції.
Отже, такі дії взагалі не утворюють складу адміністративного правопорушення, оскільки у разі дотримання встановленої процедури, «відмова від проведення медичного огляду у встановленому Законом порядку» утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у разі відмови від проведення медичного огляду на місці зупинки із застосуванням спеціальних технічних засобів та у медичній установі, про що повинно бути зазначено безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення.
Однак жодного з таких доказів щодо відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку не надано, про що свідчать також і письмові пояснення, наданих ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до яких вбачається факт не визнання останнім своєї провини у вчиненні інкримінуємого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім вищевказаного, суду також не надано належних і допустимих доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 16.09.2017 року о 05 год. 45 хв. керував автомобілем «Шкода» № НОМЕР_1 «з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, невиразна мова, запах алкоголю з порожнини рота» і «від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився у присутності двох свідків», але потім, після складання протоколу у приміщенні КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР добровільно його пройшов - висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №2992, складеного о 07 год. 40 хв. 16.09.2017 року, заповненого 25.09.2017 року, відповідно до якого ознак сп'яніння у останнього не виявлено, що спростовує факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №215752 від 16.09.2017 року.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.Л.Воробйов