Справа № 682/2923/17
Провадження № 2-н/682/195/2017
про залишення заяви без руху
25.10.2017 року суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчук В.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2,
06.10.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2
Ухвавлою суду від 10.10.2017 року вказану заяву залишено без руху в зв'язку з тим, що заявник не вказала відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника та не зазначила дату підписання заяви.
На виконання вказаної ухвали та з метою усунення зазначених недоліків 23.10.2017 року заявник надала суду датовану заяву про видачу судового наказу, одночасно подавши клопотання, яким просить суд витребувати реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника, оскільки добровільно такі відомості боржник їй не надав, витребувати їх іншим шляхом у неї немає можливості.
Вивчивши вказану заяву та додане до неї клопотання, суд приходить до висновку про необхідність повторного залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалазованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" від 23.12.2011 року N 14 наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до п. 11 вказаної Постанови процедура розгляду заяв у наказному провадженні полягає у видачі судового наказу, тому до неї не може бути застосовано такі процесуальні інститути як призначення справи до судового розгляду, забезпечення доказів, призначення експертизи, передача справи до іншого суду за підсудністю, заміна неналежної сторони, зупинення провадження, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду.
Таким чином посилання заявника на ст. 137 ЦПК України, яка встановлює обов'язок суду витребування доказів у разі заявлення стороною або іншою особою, яка бере участь у справі, відповідного клопотання за наявності складнощів у їх отриманні є безпідставним, оскільки норма вказаної статті передбачає моживість витребування доказів по справі у позовному провадженні. Окрім того, у Розділі ІІ ЦПК України, який регулює порядок розгляду судом справ у наказному провадженні, відсутні норми, які б передбачали право чи обов'язок суду на витребування доказів за клопотанням сторони.
Враховуючи наведене, суд приходить до висноску про необхідність повторного залишення заяви без руху.
Відповідно до ч.6 ст.98 ЦПК України до неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Відповідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ч.6 ст.98, ст.121 ЦПК України суд,
Заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі, якщо заявник в установлений строк не усуне недоліки заяви, то така буде вважатись неподаною і повернеться заявнику.
Ухвала остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Шевчук В. В.