19.10.2017 Справа №607/3202/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Грицак Р.М.
за участі секретаря Чех Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі скаргу ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, -
ДП «Тернопільський облавтодор» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 08.06.2017р. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.06.2017р. при примусовому виконанні виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду №607/3202/15-ц від 16.05.2017р. В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь позивача 29 851,72 грн. матеріальної шкоди та 304,77 грн. сплаченого судового збору. 16.05.2016 року судом видано виконавчий лист №607/3202/15-ц про примусове виконання даного судового рішення. 06 липня 2017 року на адресу ДП «Тернопільський облавтодор» надійшла постанова про стягнення виконавчого збору від 08.06.2017р. в сумі 3015,64 гривень. У мотивувальній частині даної постанови зазначено як підставу для стягнення виконавчого збору в розмірі 3015,64 гривень - 10 відсотків від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Однак вважає дану постанову неправомірною та винесену в порушення ч.2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки 08 червня 2017 року стягувач подав в ДВС заяву про повернення виконавчого документа без виконання, а тому державним виконавцем не проводилося жодних дій щодо примусового стягнення коштів з боржника в користь стягувача ОСОБА_2, а відповідно і підстав нарахування та стягнення виконавчого збору не було. З цих же підстав вважає безпідставною і постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.06.2017р. при примусовому виконанні виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду №607/3202/15-ц від 16.05.2017р.
У судове засідання представник скаржника ДП «Тернопільський облавтодор» не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Тернопільській області у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга до підлягає до задоволення з наступних підстав:
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь позивача 29 851,72 грн. матеріальної шкоди та 304,77 грн. сплаченого судового збору.
16.05.2016 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист №607/3202/15-ц про примусове виконання зазначеного рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2016 року.
08.06.2017р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Тернопільській області ОСОБА_3 винесено постанову ВП №51919193 про стягнення з боржника ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконавчого збору в розмірі 3015,64 гривень. Як підставу для стягнення виконавчого збору в постанові зазначено 10 відсотків від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом - виконавчим листом №607/3202/15-ц.
08.06.2017р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Тернопільській області ОСОБА_3 винесено постанову ВП №51919193 про стягнення з боржника ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" витрат на проведення виконавчих дій при примусовому виконанні виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду №607/3202/15-ц від 16.05.2017р. в розмірі 200 грн.
Відповідно до ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У відповідності до ч.2 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 № 606-XIV (який діяв на момент прийняття оскаржуваних постанов), державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч 2 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
За умовами ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003р., витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 06.07.2015р. у справі №6-785цс15 та від 28.01.2015р. у справі №924/205/13-г, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії на примусове виконання.
Відповідно до ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб: 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника та інші.
Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України “Про виконавче провадження” до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.
Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону ч.6 ст.41 Закону України “Про виконавче провадження”.
Таким чином, законодавчо закріплено, що можливість стягнення з боржника виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, з'являється лише у разі вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, передбачених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".
Як встановлено в судовому засіданні 08 червня 2017 року стягувач ОСОБА_2 подав в ДВС заяву про повернення виконавчого листа №607/3202/15-ц від 16.05.2017р. без виконання.
Відділом ДВС не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичного стягнення із боржника сум, або вартості майна, чи передачі їх стягувачу ОСОБА_2 на виконання виконавчого документа, а саме виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 16.05.2016р.
Таким чином суду вважає, що в даному випадку державним виконавцем дії які були б спрямовані на примусове виконання рішення суду та передбачені ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", не вчинялися.
Зазначені обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що має місце порушення прав скаржника, які підлягають захисту шляхом задоволення скарги, визнання неправомірною та скасування постанови ВП №51919193 від 08.06.2017р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконавчого збору в розмірі 3015,64 гривень, та постанови ВП №51919193 від 08.06.2017р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 200 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 11, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд,
Скаргу задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ВП №51919193 від 08.06.2017р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконавчого збору в розмірі 3015,64 гривень.
Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області ВП №51919193 від 08.06.2017р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 200 грн.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяОСОБА_4