36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.10.2017р. Справа № 917/1218/17
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз",36020, м.Полтава, вул.Козака, 2-а
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м.Полтава, вул.Комарова, 2а
про стягнення 10058527,34 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 70 від 15.12.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 29-14/13 від 03.01.2017р.
Розглядається позовна заява про стягнення 10058527,34 грн., з яких 8 351 18582 грн. основного боргу за природний газ, переданий згідно договору розподілу природного газу від 26.12.2016р., 117 108,53 грн. - 3% річних, 1 026 217,42 грн. - пеня, 564 015,57 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.07.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.08.2017 р.
17.08.2017р. позивач через канцелярію суду надав лист, в якому повідомлено про те, що станом на 17.08.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем за період січень- березень 2017р. становить 7 776 161,44 грн.
Відповідач 17.08.2017р. подав відзив, в якому повідомляється, що заборгованість за січень-березень 2017р. погашено повністю, у тому числі на підставі спільного протокольного рішення. При цьому, відповідач вказав, що позивачем безпідставно зроблені нарахування пені, інфляційних та 3% річних на заборгованість, що погашена на підставі спільного протокольного рішення. До відзиву відповідач надав контрозрахунок заявлених до стягнення сум.
Крім того, відповідач надав 17.08.2017р. клопотання , в якому просив суд зменшити розмір пені на 90%.
В судовому засіданні 17.08.2017р. суд оголосив перерву для надання позивачу ознайомитися з контррозрахунком відповідача.
Після перерви, 22.08.2017р. відповідач подав клопотання, яким долучив до матеріалів справи уточнений контррозрахунок заявлених до стягнення сум.
Ухвалою від 22.08.2017 р. відкладено розгляд справи на 21.09.2017 р.
Ухвалою від 21.09.2017 р. за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 05.10.2017 р., зобов"язано позивача надати письмові пояснення, в яких повідомити свою позицію щодо наданого відповідачем в судове засідання 22.08.2017р. контрозрахунку, в разі наявності заперечень - викласти їх письмово з відображенням позицій щодо яких наявні розбіжності.
05.10.2017 р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 7 299 013,00 грн. основного боргу, 117 108,53 грн. - 3% річних, 1 026 217,42 грн. - пеня, 564 015,57 грн. - інфляційні втрати.
В судовому засіданні 05.10.2017р. суд оголосив перерву до 10.10.2017р.
Після перерви, 10.10.2017р. відповідач подав клопотання, яким долучив до матеріалів справи уточнений контррозрахунок заявлених до стягнення сум, в якому відображено наявність заборгованості станом на 05.10.2017р. у таких розмірах: 6 650 446,52 грн. основного боргу, 111 466,86 грн. - 3% річних, 975 797,08 грн. - пеня, 399 703,16 грн. - інфляційні втрати.
В судовому засіданні 10.10.2017р. суд оголосив перерву до 12.10.2017р.
Після перерви, відповідач надав додаткові пояснення в обгрунтування наведених у контррозрахунку розмірів заборгованості.
Позивач 12.10.2017р. після перерви через канцелярію суду надав лист, в якому повідомлено про те, що станом на 06.10.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем за період січень- березень 2017р. становить 7 057 741,37 грн.
Крім того, 12.10.2017 р. позивачем надана заява про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 7 057 741,37 грн. основного боргу, 117 108,53 грн. - 3% річних, 1 026 217,42 грн. - пеня, 564 015,57 грн. - інфляційні втрати.
В судовому засіданні 12.10.2017р. суд оголосив перерву до 17.10.2017р.
Після перерви, відповідач 17.10.2017р. надав додаткові пояснення щодо нарахування інфляційних тврат.
Позивач 17.10.17р. через канцелярію суду надав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 6 650 446,48 грн. основного боргу, 109 407,78 грн. - 3% річних, 955 407,07 грн. - пеня, 378 238,06 грн. - інфляційні втрати.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.10. Постанови від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
З огляду на хронологію подачі позивачем заяв про зменшення розміру позовних вимог суд вирішує спір виходячи з нової ціни позову, що визначена позивачем у заяві від 17.10.2017р. за вх. № 12666, а саме: про стягнення з відповідача 6 650 446,48 грн. основного боргу, 109 407,78 грн. - 3% річних, 955 407,07 грн. - пеня, 378 238,06 грн. - інфляційні втрати.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі (в редакції заяви від 17.10.2017 р.) та наполягав на його задоволенні, в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, письмових поясненнях та просив суд зменшити розмір пені на 90%.
Клопотання про зменшення пені судом відхилене. Обґрунтування вказаного наведене у мотивувальній частині рішення.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (позивач) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (відповідач) укладено Договір розподілу природного газу №1-02/02/14-Р від 30.12.2015 р.
За умовами даного Договору сторони домовилися, зокрема, про таке:
- позивач (оператор ГРМ) зобов"язується надати споживачу (відповідачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач (відповідач) зобовязується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та у порядку, визначені цим договором (п. 2.1 Договору);
- санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється Споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб Споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим Договором (п. 3.1 Договору);
- за наявності підтвердженого обсягу природного газу Споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу (п. 3.2 Договору);
- оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 Договору);
- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.3 Договору);
- оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ . Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно підпункту 6.4 пункту 6 протоколу розбіжностей до Договору розподілу природного газу від 26.12.2016 №1-02/02/14р остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 6.4 Договору в редакції протоколу розбіжностей до Договору);
- у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення (п. 6.5 Договору);
- надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим. Має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільчих систем (п. 6.6 Договору).
В додатку № 3 сторони визначили договірні (планові) обсяги розподілу природного газу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" на 2017 рік.
Позивач зазначає, що належним чином виконав умови договору, розподіливши 22995,124 тис.куб.м природного газу.
В підтвердження вказаного позивачем надані наступні акти:
- Акт № ОУВІ-004330 розподілу природного газу ГРМ за січень 2017 від 31.01.2017 року, відповідно до якого відповідачем спожито природний газ на суму 18 609 493,96 грн.
- Акт № ОУВІ-009115 розподілу природного газу ГРМ за лютий 2017 від 28.02.2017 року, відповідно до якого відповідачем спожито природний газ на суму 15 498 758,40 грн.
- Акт № ОУВІ-013326 розподілу природного газу ГРМ за березень 2017 від 31.03.2017 року, відповідно до якого відповідачем спожито природний газ на суму 11 020 924,75 грн.
За даними позивача, відповідач не провів своєчасної оплати за отримані послуги з розподілу природного газу у повному обсязі, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 650 446,48 грн.
Період нарахування заборгованості з основного боргу становить з січня 2017 року по березень 2017 року включно.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 650 446,48 грн. основного боргу, 109 407,78 грн. - 3% річних, 955 407,07 грн. - пеня, 378 238,06 грн. - інфляційні втрати (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно з вимогами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 40 Закону України від 9 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
В ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» зазначено, що споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
З огляду на визначений сторонами порядок розрахунків у п.6.4. договору сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок за надані у січні - березні 2017р послуги мають бути проведені відповідачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Матеріалами справи підтверджується факт розподілення позивачем з січня 2017 року по березень 2017 року включно 22995,124 тис.куб.м природного газу ( Акт № ОУВІ-004330 розподілу природного газу ГРМ за січень 2017 від 31.01.2017 року, відповідно до якого відповідачем спожито природний газ на суму 18 609 493,96 грн., Акт № ОУВІ-009115 розподілу природного газу ГРМ за лютий 2017 від 28.02.2017 року, відповідно до якого відповідачем спожито природний газ на суму 15 498 758,40 грн., Акт № ОУВІ-013326 розподілу природного газу ГРМ за березень 2017 від 31.03.2017 року, відповідно до якого відповідачем спожито природний газ на суму 11 020 924,75 грн. Вказані акти підписані сторонами без застережень).
Докази того, що відповідач провів своєчасну оплату за отримані послуги з розподілу природного газу у повному обсязі, матеріали справи не містять.
Факт наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 6 650 446,48 грн. відповідач не спростував, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з основного боргу становить з січня 2017 року по березень 2017 року включно у розмірі 6 650 446,48 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню..
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При розгляді даної справи встановлено порушення відповідачем вимог договору розподілу природного газу в частині проведення оплат.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 117 108,53 грн. - 3% річних, 1 026 217,42 грн. - пеня, 564 015,57 грн. - інфляційні втрати, зокрема:
- за прострочення зобов'язань січня 2017 року позивач нарахував 15 637,26 грн. пені з 28.02.2017р. по 26.05.2017р. та 141 740 грн. 3% річних за аналогічний період (нарахування позивачем проведені на суму 2 521 660,51 грн. з 28.02.2017р. по 26.05.2017р., тобто на суму, що не включає 9 567 848,38 грн., яка погашена на підставі спільного протокольного рішення);
- за прострочення зобов'язань лютого 2017 року позивач нарахував 582 379,51 грн. пені з 10.03.2017р. по 17.07.2017р. та 66 608,72 грн. 3% річних за аналогічний період (нарахування позивачем з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем у заявленому періоді);
- за прострочення зобов'язань березня 2017 року позивач нарахував 231 286,88 грн. пені з 10.04.2017р. по 17.07.2017р. та 27 161,80 грн. 3% річних за аналогічний період (нарахування позивачем з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем у заявленому періоді).
Також, позивач заявив до стягнення з 01.03.2017р. по 30.06.2017р. 378 238.06 грн. інфляційних.
У відповідності до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за даним договором, передбаченого розділом 6 (Порядок розрахунків) договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Судом здійснено перевірку правильності розрахунків позивача за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи Ліга. Закон.
Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов"язання, вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, в межах заявлених сум, а саме: 109 407,78 грн. 3% річних, 955 407,07 грн. пені, 378 238,06 грн. інфляційних нарахувань.
Заперечення відповідача щодо неправильності здійснених позивачем враховані останнім при зменшенні позовних вимог, тому не спростовують правомірності заявлених позивачем вимог.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% суд зазначає наступне.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що заборгованість виникла не з його вини, а саме: відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом коштів є надходження від споживачів, серед яких є бюджетні установи та організації, розрахунки яких залежать від бюджетного фінансування; відповідачем проведено часткову оплату боргу за розподіл природного газу. Також, зазначає, що позивачем не доведено факту понесення ним збитків в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за договором.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зазначена стаття кореспондується з ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Клопотання відповідача суд відхилив, так як підстави для зменшення розміру пені на підставі п. 3 ст. 83 ГПК відсутні з огляду на недоведеність відповідачем обставин, які б підтверджували винятковість даного випадку.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 3 ст. 83, 82 - 85 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 03351912) 6 650 446,48 грн. основного боргу, 109 407,78 грн. 3% річних, 955 407,07 грн. пені, 378 238,06 грн. інфляційних втрат, 121 537,49 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.10.2017р.
Суддя О.А. Киричук