23 жовтня 2017 року Справа № 915/779/17
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
при секретарі: Говоріній А.Е.
розглянувши матеріали справи №915/779/17
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 30.12.2016 № 44
від відповідача: ОСОБА_2 - доручення від 21.03.2017 № 03/517
ОСОБА_3 - доручення від 27.04.2017 № 01/724
за позовом: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (вул.Смоленська, 19, м.Київ, 03057, поштова адреса: вул. Потьомкінська, 91, а/с № 195, м.Миколаїв, 54017),
до відповідача: Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», (вул.Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000),
про: стягнення грошових коштів у сумі 272 000,00 грн., -
07.08.2017 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, НКРЕКП) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (далі - відповідач, КП “ТВКГ”) про стягнення 272000,00 грн. посилаючись на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та норми ст.ст. 12, 13, 15, 54-57, 61, 82, 83 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2017 (суддя Коваль Ю.М.) порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 29.08.2017 об 11 год. 00 хв.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017 № 173 призначено повторний автоматизований розподіл справи шляхом її прикріплення до справи № 915/1327/16 про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство», яка перебуває у провадженні судді Давченко Т.М.
Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017, 04.09.2017 справу прийнято до провадження суддею Давченко Т.М., розгляд якої призначено на 05.10.2017 об 11:00.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2017 розгляд справи відкладено на 23.10.2017 о 10:45.
Відповідач подав відзив та доповнення до нього в яких не визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 у справі № 915/1327/16 про банкрутство відповідача задоволено касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство"; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 скасовано та прийнято нове рішення; провадження у справі № 915/1327/16 про банкрутство Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" припинено.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні просили припинити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарському суді.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення з Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» в доход Державного бюджету України 136 000,00 грн. штрафу та 136 000,00 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу у сумі 51 000,00 грн., накладеного постановою позивача від 15.12.2016 № 2254 за порушення відповідачем ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою позивача від 10.08.2012 № 279, штрафу у сумі 85 000,00 грн., накладеного постановою позивача від 15.12.2016 № 2253 за порушення відповідачем умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затвердженими постановою позивача від 10.08.2012 № 277 та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою позивача від 10.08.2012 № 278, а також за несплату вказаного штрафу нарахованої пені у сумі 136 000,00 грн.
Крім того, позивач в позовній заяві вказує, що є поточним кредитором відповідача, у зв'язку з чим, його вимоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори з вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2017 порушено провадження у справі № 915/1327/16 про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (відповідача).
Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно із ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
З позовної заяви вбачається, що вимог позивача щодо стягнення штрафу виникли до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, тому позивач не є поточним кредитором відповідача в розумінні положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 припинено провадження у справі № 915/1327/16 про банкрутство Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (відповідача).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» позивач є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно із п. 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, остання є державним колегіальним органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, підпорядкованим Президентові України і підзвітним ОСОБА_4 України.
Положеннями статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої).
Отже, за ознаками, наведеними у зазначеній нормі, позивач охоплюється визначенням суб'єкта владних повноважень, здійснення яким владних управлінських функцій в межах наданих повноважень призводить до виникнення правовідносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Разом із тим слід зазначити, що за змістом положень статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у наведених у цій нормі спорах, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами: по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК, ГК, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. При цьому згідно із зазначеною нормою господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.
Натомість, відповідно до частини першої пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється саме на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Отже, предметом спору у справі, яка розглядається, є стягнення сум штрафних санкцій до Державного бюджету України за порушення законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що проводять діяльність у відповідній сфері, позивач у правовідносинах, які склалися між сторонами у справі, виконує владну управлінську функцію, а саме здійснює державне регулювання, зокрема шляхом державного контролю та застосуванням заходів впливу.
Також позивач при поданні позову не посилається на норми господарського та цивільного законодавства, якими урегульовано загальні умови виконання цивільних та, відповідно, господарських зобов'язань.
Так, згідно з частиною другою статті 1 ЦК до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень частини першої статті 4 ГК не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Оскільки, штраф та пеня, стосовно якого заявлено вимогу про стягнення з відповідача у справі, що розглядається, є платежем до Державного бюджету України, а отже, доходом Державного бюджету, відносини між сторонами спору є такими, що виникли із бюджетного законодавства, тому вони не можуть регулюватися нормами ЦК і ГК.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до частини третьої статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. У разі припинення провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України, сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях, повертається в повному обсязі.
За таких обставин судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, підлягає поверненню заявникові із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, провадження у справі підлягає припиненню, оскільки спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Керуючись ст. 49, п.1 ч.1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Провадження у справі припинити.
Повернути Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул.Смоленська, 19, м.Київ, 03057, ідентифікаційний код 39369133) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за платіжними дорученнями від 04 липня 2017 року № 839 у сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) та від 17 жовтня 2017 року № 1519 у сумі 880,00 грн. (вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст.ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Давченко