79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.10.2017р. Справа № 914/1127/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний Банк”, м. Київ
до відповідача: Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство “Едель”, м. Львів
про звільнення з-під арешту нерухомого майна
Суддя Н. Мороз
При секретарі М.Бурак
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: н/з
Від третьої особи: н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано публічним акціонерним товариством “Міжнародний інвестиційний Банк”, м. Київ до приватного підприємства “Едель”, м. Львів про звільнення нерухомого майна з-під арешту.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.06.2017р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 20.06.2017р.
20.06.2017р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
Ухвалою суду від 03.08.2017р. замінено первісного відповідача - приватне підприємство «Едель» належним відповідачем - Залізничним відділом державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство “Едель”. Крім того, даною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 05.09.2017р.
Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, ухвалами суду від 05.09.2017р. та 03.10.2017р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 03.10.2017р. також продовжено строк вирішення спору.
В судове засідання 18.10.2017р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях, позов просить задоволити. Пояснив, що внаслідок накладення головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області арешту на іпотечне майно боржника - приватного підприємства «Едель», порушується право іпотекодержателя, в даному випадку - публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Відтак, просить суд про звільнення з - під арешту нерухомого іпотечного майна.
18.10.2017р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. У відзиві на позов від 05.10.2017р. №В2-21147 (поданим через службу діловодства господарського суду 12.10.2017р. вх.№34685/17) проти позову заперечив. Зокрема зазначив, що дії були вчинені державним виконавцем на підставі Закону, зокрема, ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, вимоги позивача вважає безпідставними.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.
Згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, які розміщені на веб-сайті usr.minjust.gov.ua, відносно приватного підприємства “Едель”, місцезнаходженням зазначеної юридичної особи є м. Львів, вул. Конюшинна, 28, куди і скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення, однак були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства “Едель”.
Розглянувши матеріали справи та подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
31.05.2013р. між публічним акціонерним товариством «Міжнародний інвестиційний банк» (позивач, за договором - іпотекодержатель) та приватним підприємством «Едель» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за договором - іпотекодавець) укладено іпотечний договір №00006.13-CBD/PL.108.
Предметом цього договору є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в наступну іпотеку нерухомого майна:
- Виробничу будівлю, позначену в плані під літерою К-1-2, загальною площею 2 670, 3 кв.м; що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2012р. та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. (справа №5015/690/12);
- Нежитлову будівлю (навіс з воротами), позначену в плані під літерою Г'-1, загальною площею 170, 2 кв.м; що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28 і належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі;
- Нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літерою Г-1, загальною площею 151, 8 кв.м; що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28 і належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі.
Передача іпотекодавцем іпотекодержателю в наступну іпотеку вищезазначеного нерухомого майна, здійснена для забезпечення виконання своїх зобов'язань в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати процентів (плати за користування кредитом), комісій, неустойки та інших платежів (основне зобов'язання), розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором №00006.13-CBD/PL.108 від 31.05.2013р., що укладений між іпотекодержателем та іпотекодавцем, і будь якими додатковими договорами до нього (у тому числі, які збільшують основне зобов'язання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.08.2016р., по справі №910/12757/16, на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків № 23/16 від 08.04.2016р. видано накази, якими стягнуто з боржника приватного підприємства «Едель» на користь публічного акціонерного товариства “Міжнародний інвестиційний Банк” заборгованість в сумі 3 907 741,44 грн.
Заявою від 23.02.2017р. про примусове виконання рішення (в матеріалах справи), адресованою до Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ПАТ “Міжнародний інвестиційний Банк” звернулось про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу №910/12757/16 від 01.08.2016р., виданого Господарським судом м. Києва. В зазначеній заяві, також, містилось клопотання стягувача про ненакладення в процесі примусового виконання рішення арешту та нездійснення опису майна відповідача, а саме: виробничої будівлі, позначеної в плані під літерою «К-1-2» загальною площею 2 670, 3 кв.м; нежитлової будівлі (навіс з воротами), позначену в плані під літерою «Г'-1» загальною площею 170, 2 кв. м; нежитлового приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літерою «Г-1» загальною площею 151, 8 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28, оскільки відповідно до іпотечного договору № 00006.13-СВD/РL/108 від 31.05.2013р., вказане майно перебуває в іпотеці позивача.
23.03.2017р. головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53630067 з виконання наказу №910/12757/16 від 01.08.2016р., виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з приватного підприємства «Едель» заборгованості в сумі 3 907 741,44 грн.
Постановою про арешт майна боржника від 29.03.2017р. у виконавчому провадженні №53630067 головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, накладено арешт на все майно, що належить боржнику - приватному підприємству «Едель».
Постановою від 11.05.2017р. головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, оголошено в розшук майно, що належить боржнику - приватному підприємству «Едель».
Постановою від 19.06.2017р., виконавче провадження ВП №53630067 об'єднане у зведене виконавче провадження №54162594 з виконання виконавчих документів про стягнення з приватного підприємства «Едель» на користь стягувачів заборгованості.
Не погоджуючись із накладенням арешту на іпотечне майно та у зв'язку з неможливістю в подальшому звернути стягнення на предмет іпотеки, позивач просить звільнити з-під арешту нерухоме майно: виробничу будівлю, позначену в плані під літерою «К-1-2» загальною площею 2 670, 3 кв.м; нежитлову будівлю (навіс з воротами), позначену в плані під літерою «Г'-1» загальною площею 170, 2 кв. м; нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літерою «Г-1» загальною площею 151, 8 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, буд. 28.
Згідно норм Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами ( ст. 1 ЗУ «Про Заставу»).
За ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 575 ЦК України, окремим видом застави є іпотека.
Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно законодавства першочергово підлягають задоволенню грошові вимоги забезпечені заставою, іпотека є окремими видом застави, оскільки накладений арешт на майно ПП «Едель» охоплює іпотечне майно, відтак, дана обставина унеможливлює здійснення позивачем - ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» першочергового задоволення своїх грошових вимог за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Щодо заперечень відповідача та твердження останнього щодо того, що арешт іпотечного нерухомого майна ПП «Едель» був здійсненим державним виконавцем через відсутність у боржника іншого майна та коштів, на яке може бути звернено стягнення з метою примусової реалізації для виконання виконавчого документа, суд зазначає наступне:
Накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, відтак ним порушується право іпотекодержателя у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Суд зазначає, що відповідно до розділу 5 Іпотечного договору №00006.13-CBD/PL.108, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання (шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу предмета Іпотеки Іпотекодержателем від свого імені). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя.
Згідно розділу 6 Іпотечного договору №00006.13-CBD/PL.108, звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено у позасудовий порядок, а саме: шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя або шляхом продажу ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» предмету іпотеки третій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що зареєстрований Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у Державному реєстрі речових прав арешт на все нерухоме майно ПП «ЕДЕЛЬ» не дає можливості здійснити реалізацію предмету іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, що порушує законні права ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк».
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на момент укладання договору іпотеки від 31.05.2013р., укладеним між ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» та ПП «Едель», не існувало зареєстрованих обтяжень на предмет іпотеки.
31.05.2013р. та 20.12.2013р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження вищезазначеного нерухомого майна іпотекою на користь ПАТ „Міжнародний інвестиційний банк”, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 15041506 від 20.12.2013р.; № 15044793 від 20.12.2013р.; № 4248743 від 31.05.2013р.; №15047017 від 20.12.2013р.; № 4244749 від 31.05.2013р. (в матеріалах справи).
Відтак враховуючи наведене, право застави виникло до винесення судових рішень про стягнення з боржника коштів на підставі яких було накладено арешт. Таким чином, арешт іпотечного нерухомого майна боржника - приватного підприємства «Едель», не здійснює жодного забезпечення виконання грошових вимог.
За змістом ч. 6 та 7 ст.3 Закону "Про іпотеку" якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна.
Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, в силу ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено належність арештованого іпотечного майна позивачу, відповідачем та третьою сосбою не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 391, 575 ЦК України, ст.ст. 4-3, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Звільнити з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника від 29.03.2017р. у виконавчому провадженні №53630067, винесеною головним державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, нерухоме майно, яке належить приватному підприємству «Едель», м. Львів, вул. Конюшинна, 28 (код ЄДРПОУ 13837490) та знаходиться в іпотеці публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», м. Київ, вул. Лаврська, 16 (код ЄДРПОУ 35810511), а саме:
- Виробничу будівлю, позначену в плані під літерою К-1-2, загальною площею 2 670, 3 кв.м; що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28;
- Нежитлову будівлю (навіс з воротами), позначену в плані під літерою Г'-1, загальною площею 170, 2 кв.м; що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28;
- Нежитлове приміщення (контрольно-пропускний пункт), позначене в плані під літерою Г-1, загальною площею 151, 8 кв.м; що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 28.
3. Стягнути з Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів, вул. Городолцька, 299 (код ЄДРПОУ 35009206) на користь публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», м. Київ, вул. Лаврська, 16 (код ЄДРПОУ 35810511) - 1 600, 00 грн. судового збору.
4. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Рішення складено 23.10.2017р.
Суддя Мороз Н.В.