ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.10.2017Справа №910/12457/17
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»
доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_1
простягнення 24500 грн. 00 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Шаповалова Т.М. - представник за довіреністю № 64 від 13.06.2017;
від третьої особи: не з'явились.
28.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» про стягнення 24500 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Порш, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/9754719, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 порушено провадження у справі № 910/12457/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 15.08.2017.
10.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.09.2017.
30.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
26.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами набрання чинності Договором добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015, оскільки позивачем не надано доказів сплати страхувальником страхових платежів за вказаним договором. Крім того, відповідач вказав на те, що позивачем не надано суду висновку автотоварознавчого дослідження, який є належним та допустимим доказом визначення вартості завданих збитків, а з наданого позивачем акту виконаних робіт вбачається, що перелік робіт та запасних частин, що вказані у ньому, не відповідає характеру пошкоджень, завданому автомобілю Porshe, державний номер НОМЕР_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.10.2017.
10.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.
12.10.2017 від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що пошкоджений автомобіль Порш, державний номер НОМЕР_1, йому для огляду не надавався, та, відповідно, жодних повідомлень здійснити огляд пошкодженого ТЗ відповідачу не надходило.
Представник позивача у судове засідання 13.10.2017 не з'явився, 10.10.2017 через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103042822500.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2017 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
Представник третьої особи у судове засідання 13.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколі) від 22.08.2015, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання та поштовим конвертом, в якому ухвала суду була надіслана на адресу третьої особи.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи.
У судовому засіданні 13.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
22.08.2015 у с. Новосілки (Київська обл.) по вул. Васильківська, 78 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_2, та транспортного засобу Порш, державний номер НОМЕР_1.
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до пункту 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-т ранспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А (Хонда, державний номер НОМЕР_2) та транспортний засіб В (Порш, державний номер НОМЕР_1), зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АС/9754719 щодо автомобіля А та Поліс АЕ/4278549 щодо автомобіля В).
При цьому суд зазначає, що відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України», затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: на період з дня набрання чинності цим розпорядженням до 31 грудня 2012 року в розмірі 10000 гривень потерпілому; з 1 січня 2013 року - 25000 гривень потерпілому.
Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду б/н від 22.08.2015 як належний доказ настання 22.08.2015 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_2, та транспортного засобу Порш, державний номер НОМЕР_1.
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, та враховуючи визнання вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водієм автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_2 (автомобіль А), про що зазначено в п. 14 повідомлення, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_2, та наявності вини водія автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_2, у вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що 29.04.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом Порш, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 14.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015 період дії договору встановлено: з дати надходження першого страхового платежу до 28.07.2015; з 29.07.2015 до 28.10.2015; з 29.10.2015 до 28.01.2016; з 29.01.2016 до 28.04.2016.
Відповідно до п.п. 14.2, 14.3 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015 страховий платіж у сумі 17000 грн. 00 коп. сплачується у строк до 29.04.2015, платіж у сумі 17000 грн. 00 коп. - у строк до 29.07.2015, платіж у сумі 17000 грн. 00 коп. - у строк до 29.10.2015, платіж у сумі 17000 грн. 00 коп. - у строк до 29.01.2015.
Позивачем долучено до матеріалів справи 10.10.2017 картку рахунку про сплату страхувальником за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015 страхових платежів, з якої вбачається, що 30.04.2015 страхувальник сплатив перший страховий платіж та 10.08.2015 - другий страховий платіж, з огляду на що Договір добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015 (відповідно до п.п. 14.2, 14.3, 14.4 договору добровільного страхування) був чинним станом на дату ДТП (22.08.2015).
Враховуючи викладене, суд вважає необгрунтованими твердженні відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що позивачем не надано доказів набрання чинності Договором добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до рахунку № 1023308 від 26.08.2015, виставленого СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер ПЦКА», вартість відновлювального ремонту автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, становить 60933 грн. 10 коп.
Згідно з актом виконаних робіт № 6010826 від 11.09.2015, складеним замовником та виконавцем робіт (копія долучена позивачем до матеріалів справи 30.08.2017) вартість відновлювального ремонту автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, становить 60933 грн. 10 коп.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи 10.08.2015 копію акту виконаних робіт № 0 від 26.08.2015 на суму 60933 грн. 10 коп. Однак, зважаючи на те, що вказаний акт не містить підписів замовника та виконавця робіт, суд не приймає його у якості належного та допустимого доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1.
Згідно зі страховим актом № 126/15-Т/Ц1-1-1 від 28.08.2015, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування», сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015 становить 60933 грн. 10 коп., на підставі якого позивачем було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 60933 грн. 10 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер ПЦКА», що підтверджується платіжним дорученням № 32675 від 02.09.2015 на суму 60933 грн. 10 коп., копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/9754719 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 500 грн. 00 коп. (відповідно до копії Полісу АС/9754719, долученого відповідачем до матеріалів справи 26.09.2017, та інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученої позивачем до позовної заяви).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/9754719, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Хонда, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Порш, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АС/9754719).
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50-15гс.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Водночас, проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у п. 7.38 Методики.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що належним доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, може бути, зокрема, акт виконаних робіт № 6010826 від 11.09.2015 на суму 60933 грн. 10 коп., складений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер ПЦКА».
Враховуючи викладене, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що належним доказом визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, є лише висновок автотоварознавчого дослідження.
Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідача зауважив, що з наданого позивачем акту виконаних робіт вбачається, що перелік робіт та запасних частин, що вказані у ньому, не відповідає характеру пошкоджень, завданому автомобілю Porshe, державний номер НОМЕР_1.
З приводу вказаних заперечень відповідача, суд зазначає таке.
Так, у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколі) від 22.08.2015 зазначено, що автомобіль Порш, державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження передніх правих дверей та накладки.
Крім того, у заяві про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 22.08.2015, складеної страхувальником за договором добровільного страхування та представником позивача, зазначено, що автомобіль Порш, державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження правої сторони - передніх правих дверей та накладки дверей.
В акті огляду транспортного засобу від 25.08.2015, складеному страхувальником та страховиком за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015, зазначено, що автомобіль Порш, державний номер НОМЕР_1, отримав пошкодження передніх правих дверей та накладки передніх правих дверей.
Водночас, в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 26.08.2015, складеного страховиком та страхувальником за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 126/15-Т/Ц1 від 29.04.2015 (копія долучена позивачем до матеріалів справи 10.10.2017), зазначено, що також було пошкоджено крило переднє праве та двері задні праві.
У долученій позивачем до матеріалів справи копії акту виконаних робіт № 6010826 від 11.09.2015, складеному СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер ПЦКА» на суму 60933 грн. 10 коп., вбачається, що СТО також були виконані роботи з заміни/фарбуванню накладки на двері передньої лівої (графа 3 - накладка двері ПЛ заміна/фарбування) на суму 1576 грн. 04 коп. (без ПДВ).
Однак, суд зазначає, що враховуючи пошкодження транспортного засобу Порш, державний номер НОМЕР_1, перелік яких зазначений у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколі) від 22.08.2015, у заяві про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 22.08.2015, в акті огляду транспортного засобу від 25.08.2015 та в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 26.08.2015, автомобілю Порш, державний номер НОМЕР_1, були завдані пошкодження правої частини.
Будь-які докази, що підтверджують пошкодження лівої частини автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що роботи з заміни/фарбування накладки передньої лівої автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, на суму 1576 грн. 04 коп. (без ПДВ) знаходяться у причинено-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, які зазначені в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколі) від 22.08.2015, у заяві про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 22.08.2015, в акті огляду транспортного засобу від 25.08.2015 та в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 26.08.2015.
Інші види робіт (деталі, замінні частини), перелік яких наведений в акті виконаних робіт № 6010826 від 11.09.2015, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, що зазначені у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколі) від 22.08.2015, у заяві про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 22.08.2015, в акті огляду транспортного засобу від 25.08.2015 та в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 26.08.2015.
Таким чином, вартість відновлювального ремонту автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, становить 59041 грн. 85 коп. (з ПДВ) відповідно до акту виконаних робіт № 6010826 від 11.09.2015 (без врахування робіт з заміни/фарбування накладки передньої лівої автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1, на суму 1891 грн. 25 коп. з ПДВ).
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/9754719 становить 500 грн. 00 коп.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/9754719 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 60933 грн. 10 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Порш, державний номер НОМЕР_1 (59041 грн. 85 коп.), з урахуванням франшизи за Полісом АС/9754719 у сумі 500 грн. 00 коп. та максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (25000 грн. 00 коп.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» про стягнення 24500 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, що стосується тверджень відповідача, викладених у письмових поясненнях, поданих до суду 12.10.2017, в яких відповідач зазначив, що пошкоджений автомобіль Порш, державний номер НОМЕР_1, йому для огляду не надавався, та, відповідно, жодних повідомлень здійснити огляд пошкодженого ТЗ відповідачу не надходило, суд зазначає що позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний взагалі звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 3-165гс14.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до підпункту г) п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Таким чином, у випадку неповідомлення страхувальником за Полісом АС/9754719 про настання страхового випадку строки та на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач має право після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код: 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код: 33908322) страхове відшкодування у розмірі 24500 (двадцять чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 24.10.2017
Суддя І.М. Отрош