ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.10.2017Справа №910/14490/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/14490/17
за позовом Старосілецької сільської ради Користишівського району Житомирської області, с. Старосільці,
до публічного акціонерного товариства «Головинський граніт», м. Київ,
про стягнення 211 426,52 грн.,
без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.
Старосілецька сільська рада Користишівського району Житомирської області (далі - Рада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Головинський граніт» (далі - Товариство) про стягнення з відповідача 175 920 грн. заборгованості, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 13.10.2016 №15 (далі - Договір), укладеного Радою та Товариством; 22 136,60 грн. пені та 13 369,92 грн. втрат від інфляції, а всього 211 426,52 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 26.09.2017.
26.09.2017 позивач подав суду документи, витребувані ухвалою про порушення провадження у справі від 31.08.2017.
Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2017 надав пояснення по суті спору та позовні вимоги підтримав повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 було відкладено розгляд справи на 17.10.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.
02.10.2017 позивач подав документи на виконання вимог ухвал суду для долучення до матеріалів справи.
Представники сторін у судове засідання 17.10.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвали суду відповідач не виконав, відзив на позов не подав.
Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Крім того, до суду повернуто конверт з адреси Товариства з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.10.2017 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).
У судовому засіданні 17.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.10.2016 Радою (замовник) і Товариством (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується передати у власність покупцю щебінь фр - 10 - 20 1 000 т, відсів некондиційний - 2 000 т, відповідно до накладної, а покупець зобов'язується прийняти товар, своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору);
- товар повинен бути оплачений покупцем не пізніше 5 днів від дня його отримання шляхом перерахування повної 100 % суми вартості товару на рахунок постачальника (пункт 4.1 Договору);
- товар постачається протягом 3-х днів після отримання заявки (пункт 4.2 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 (пункт 9.1 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - сільським головою Куцаківсьським О.Г., який діяв на підставі регламенту, та від відповідача - головою правління, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу оплату за товар у сумі 192 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2017 №2981.
Товариство належним чином умови Договору не виконало та поставило Раді: 09.11.2016 - 160 тон відсіву некондиційного та 20 тон щебіню фракції 10-20; 11.11.2016 - 80 тон відсіву некондиційного; 23.11.2016 - 120 тон відсіву некондиційного; 29.11.2016 - 20 тон відсіву некондиційного, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.
Отже, позивачем не було отримано товар на загальну суму 175 920 грн.; доказів протилежного суду не подано.
Рада зверталася до Товариства з претензією від 12.06.2017 № 1 передати товар або повернути грошові кошти.
Вказана претензія була надіслана на адресу відповідача 12.06.2017 та повернута поштою без вручення 15.06.2017.
Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, враховуючи, що відповідачем не поставлено позивачу визначений Договором товар, попередня оплата за непоставлений товар має бути повернута позивачу, а тому позовні вимоги щодо стягнення 175 920 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім попередньої оплати позивач просить стягнути з відповідача 22 136,60 грн. пені (період нарахування з 01.01.2017 по 30.06.2017) та 13 369,92 грн. втрат від інфляції (період нарахування з 01.01.2017 по 30.06.2017).
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, пунктом 10.1 Договору передбачено, що постачальник за договором несе таку відповідність: за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від вартості непоставлених товарів за кожен день прострочення.
За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні в частині визначення розміру пені.
Що ж до заявлених позовних вимог про стягнення втрат від інфляції, то слід вказати таке.
Позивач звернувся із вимогою до відповідача повернути грошові кошти 12.06.2017, яка була отримана поштовим відділенням Товариства 15.06.2017.
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи викладене, відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти до 22.06.2017.
Отже, втрати від інфляції можуть бути нараховані з 23.06.2017.
Оскільки, позивачем визначено період нарахування втрат від інфляції з 01.01.2017 по 30.06.2017, то суд може здійснити нарахування з 23.06.2017 по 30.06.2017.
За вказаний період індекс інфляції складав 1, а тому втрати від інфляції за вказаний період дорівнюють нулю.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з пунктом 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Головинський граніт» (01103, м. Київ, вул. Івана Фіалека, 1; ідентифікаційний код: 31603505) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області (12515, Житомирська область, Коростишівський район, село Старосільці, вул. Шевченка, 20 а; ідентифікаційний код 04348705): 175 920 (сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. попередньої оплати; 22 136 (двадцять дві тисячі сто тридцять шість) грн. 60 коп. пені та 2 970 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. 85 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 24.10.2017.
Суддя І.Д. Курдельчук