вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" жовтня 2017 р. Справа № 911/3143/17
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/3143/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв», м.Миколаїв
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ», м.Біла Церква
Про стягнення 4175000,00 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
Без виклику учасників судового провадження
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» (відповідач) про стягнення 4175000,00 грн., сплачених відповідачу в якості попередньої оплати за Договором купівлі-продажу № 17/12/14 від 17.12.2014 року.
Провадження у справі № 911/3143/17 порушено ухвалою від 24.10.2017 року та призначено справу до розгляду на 07.11.2017 року.
Одночасно з позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» подано заяву від 19.10.2017 року про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просить з метою забезпечення позову накласти арешт на рухоме та нерухоме майно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» в межах розміру позовних вимог на суму 4175000 грн. та заборонити реєструючим органам вчиняти реєстраційні дії щодо переходу речових прав на рухоме та нерухоме майно відповідача.
Заявник зазначає про наявність необхідності та достатніх правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову в обраний спосіб, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 65 Господарського процессуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору судя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» про вжиття заходів до забезпечення позову та вивчивши документи, які долучені до позовної заяви, судом встановлено.
Предметом розгляду у даній господарській справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів (передоплати), сплачених позивачем згідно з умовами Договору купівлі-продажу в загальній сумі 4 175 000,00 грн., на які товар відповідачем не поставлено.
Зокрема, як вбачається з викладених у позові обставин, 17.12.2014 року між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу № 17/12/14, за умовами якого відповідач мав поставити позивачу товару - рукав 035Д(625) у кількості 46 395 шт. - протягом 60 робочих днів з моменту отримання передоплати.
На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачу 100% попередньої оплати в загальній сумі 4 175 000 грн. за відповідними платіжними дорученнями в період з 18.12.2014 року по 24.02.2015 року.
Однак, відповідач в порушення умов Договору в обумовлений строк протягом 60 робочих днів з моменту отримання передоплати, що припадає на кінець травня 2015 року, свої зобов'язання не виконав та не здійснив поставку (передачу) позивачу товару - рукав 035Д(625) у кількості 46 395 шт.
У зв'язку з чим, позивач неодноразово звертався з вимогами до відповідача про поставку товару, які були залишені без задоволення. Після чого, позивач, скориставшись своїм правом на відмову від зобов'язання у зв'язку з його порушенням контрагентом, звертався до відповідача з вимогою про повернення передплачених коштів, на які товар не було поставлено, однак відповідна вимога залишена відповідачем без задоволення.
Таким чином, як зазначає позивач (заявник), відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, а також не повернув йому грошові кошти, сплачені за Договором купівлі-продажу № 17/12/14 від 17.12.2014 року, в тому числі після неодноразового звернення із відповідними листами (лист від 02.06.2015 року, лист від 18.08.2015 року, лист від 19.10.2015 року, лист від 24.06.2016 року, лист від 25.05.2016 року).
Враховуючи, що сплати позивача мали місце в період з 18.12.2014 року по 24.02.2015 року і поставка за умовами Договору передбачалась протягом 60 робочих днів, що припадало на кінець травня 2015 року, має місце тривале ухилення ТОВ «Інтер-ГТВ» від виконання зобов'язання на значну суму коштів.
В той же час, позивач зазначає про наявність у нього достатньо обґрунтованих припущень про відсутність у відповідача достатніх грошових коштів для виконання в подальшому судового рішення про стягнення заборгованості.
Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в мережі Інтернет, відповідач має незадовільний фінансовий стан, має значну суму кредиторської заборгованості перед банківськими установами. Крім того, із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що відповідно до рішення Антимонопольного комітету України на ТОВ «Інтер-ГТВ» було накладено штраф в значному розмірі (справа № 910/18926/16). Також, в ЄДРСР містяться судові рішення про стягнення з відповідача до державного бюджету значних сум заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.
Таким чином, наведені обставини свідчать, що відповідач має значні невиконані фінансові зобов'язання перед численними контрагентами та державою, що свідчить про його незадовільний фінансовий стан та ставить під сумнів наявність у нього достатніх обігових коштів. Тривале невиконання зобов'язань перед контрагентами, в тому числі примусове, свідчить про відсутність у відповідача достатніх грошових коштів і можливість задоволення вимог кредиторів лише за рахунок наявного у відповідача майна, щодо якого існує ризик зникнення чи приховання з метою ухилення від виконання судового рішення.
Крім того, заявник зазначає, що враховуючи значні прострочені фінансові зобов'язання відповідача перед численними контрагентами та державою, на погашення яких будуть спрямовуватись грошові кошти відповідача (за їх наявності), накладення арешту лише на грошові кошти відповідача не буде дієвим заходом з метою недопущення утруднення подальшого виконання судового рішення, в той час, як не накладення арешту на інші активи відповідача - рухоме та нерухоме майно, дозволить останньому приховати єдине джерело погашення заборгованості.
В той же час, позивач зазначає, що за наявною у нього інформацією, відповідач володіє ліквідними активами, за рахунок реалізації яких буде можливим отримання суми, достатньої для покриття заборгованості. Зокрема, у власності ТОВ «Інтер-ГТВ» знаходиться нерухоме майно, за рахунок реалізації якого можливим за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Леваневського, будинок 85, а саме: нежитлова будівля площею 191 621,6 кв.м; нежитлова будівля літ «А-6» площею 3 851,4 кв.м; нежитлова будівля літ. « 2М» площею 934,7 кв.м; нежитлова будівля літ. «О» площею 5 747,1 кв.м; нежитлові будівлі літ. «А» площею 1 565,0 кв.м, «Б» площею 360,5 кв.м, «В» площею 125,3 кв.м, «Г» площею 65,0 кв.м, «Д» площею 138,9 кв.м; нежитлове приміщення площею 8 556,0 кв.м в нежитловій будівлі літ. «Р»; нежитлова будівля літ. « 2Р» площею 17,0 кв.м; нежитлова будівля літ. «Н» площею 140,8 кв.м; нежитлова будівля літ. «Д» площею 7 861,0 кв.м; нежитлова будівля літ. «Л» площею 241,5 кв.м; нежитлова будівля літ. « 20» площею 16,9 кв.м; нежитлова будівля літ. «Е» площею 1 100,8 кв.м. Також, ТОВ «Інтер-ГТВ» володіє рухомим майном, зокрема, обладнанням, технікою тощо, яке також знаходиться за вказаною вище адресою.
Також, позивач зазначає, що існують обґрунтовані побоювання, що ТОВ «Інтер-ГТВ» буде вчиняти дії, направлені на передачу свого майна у власність третіх осіб з метою недопущення його примусової реалізації. У зв'язку з чим, з огляду на те, що реальне виконання судового рішення може бути забезпечено виключно у випадку наявності у боржника майна, позивач вважає, що обґрунтованим та адекватним заходом забезпечення позову в даній справі буде накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача в межах суми стягнення 4 175 000,00 грн. Також, крім накладення арешту, необхідною дією, яка забезпечить реальне виконання судового рішення, має бути заборона вчинення реєстраційних дій щодо зазначених вище об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі надходження до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, що набрало законної сили, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник невідкладно реєструє таке рішення у базі даних. У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, на це саме майно, державний реєстратор невідкладно встановлює наявність (відсутність) підстав для відмови в зупиненні державної реєстрації прав та за наявності підстав для відмови приймає відповідне рішення.
При цьому, позивач зазначає, що заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно ТОВ «Інтер-ГТВ» та заборони вчинення реєстраційних дій, не позбавляють відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, не перешкоджатимуть його господарській діяльності, а лише тимчасово обмежать право вільно розпоряджатися рухомим і нерухомим майном.
Враховуючи наведені вище обставини, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову, у зв'язку зі вжиттям відповідачем заходів щодо приховання наявного у нього майна шляхом передачі чи продажу третім особам, і повернення такого майна для погашення боргів відповідача, буде не можливим.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до абз.2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у п. 2 Постанови № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як передбачено п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у п. 2 Постанови № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Пунктом 3 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Приймаючи до уваги вищенаведене, з врахуванням процесуальних критеріїв обрання заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на наявне у відповідача рухоме та нерухоме майно, за рахунок якого можливе виконання судового рішення, та заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії щодо такого майна, є належним, оскільки дозволить до вирішення питання про стягнення значної суми заборгованості, зупинити можливість відчуження чи іншим чином приховання майна, що в разі задоволення позову потребуватиме витрачання додаткових коштів та часу на розшук майна, в тому числі на оскарження реєстраційних дій.
При цьому, суд відзначає, що обрані способи забезпечення не обмежують прав відповідача та інших осіб користуватись майно, проте убезпечують від унеможливлення подальшого виконання судового рішення в даній справі. Зазначені заходи є адекватними до вимог заявлених у позові та фактичних обставин господарської діяльності відповідача, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Розглянувши заяву позивача, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд вважає, що зазначені заявником заходи забезпечення позову не суперечать вимогам законодавства, а вжиття їх у справі є доцільним і обґрунтованим. Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
Заходи по забезпеченню позову діють до скасування їх судом в порядку, передбаченому ст. 68 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (код ЄДРПОУ: 32655926) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 911/3143/17.
2. З метою забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (код ЄДРПОУ: 32655926) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» (код ЄДРПОУ: 31781365) вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» (код ЄДРПОУ: 31781365, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 85) у межах розміру позовних вимог - 4 175 000,00 (чотири мільйони сто сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі, але не обмежуючись: на нежитлову будівлю площею 191 621,6 кв.м; нежитлову будівлю літ «А-6» площею 3 851,4 кв.м; нежитлову будівлю літ. « 2М» площею 934,7 кв.м; нежитлову будівлю літ. «О» площею 5 747,1 кв.м; нежитлові будівлі літ. «А» площею 1 565,0 кв.м, «Б» площею 360,5 кв.м, «В» площею 125,3 кв.м, «Г» площею 65,0 кв.м, «Д» площею 138,9 кв.м; нежитлове приміщення площею 8 556,0 кв.м в нежитловій будівлі літ. «Р»; нежитлову будівлю літ. « 2Р» площею 17,0 кв.м; нежитлову будівлю літ. «Н» площею 140,8 кв.м; нежитлову будівлю літ. «Д» площею 7 861,0 кв.м; нежитлову будівлю літ. «Л» площею 241,5 кв.м; нежитлову будівлю літ. «20» площею 16,9 кв.м; нежитлову будівлю літ. «Е» площею 1 100,8 кв.м, а також на інше рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» (код ЄДРПОУ: 31781365, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 85), що буде виявлене державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження.
3. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно стосовно наступних об'єктів нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» (код ЄДРПОУ: 31781365, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 85): нежитлова будівля площею 191 621,6 кв.м; нежитлова будівля літ «А-6» площею 3 851,4 кв.м; нежитлова будівля літ. « 2М» площею 934,7 кв.м; нежитлова будівля літ. «О» площею 5 747,1 кв.м; нежитлові будівлі літ. «А» площею 1 565,0 кв.м, «Б» площею 360,5 кв.м, «В» площею 125,3 кв.м, «Г» площею 65,0 кв.м, «Д» площею 138,9 кв.м; нежитлове приміщення площею 8 556,0 кв.м в нежитловій будівлі літ. «Р»; нежитлова будівля літ. « 2Р» площею 17,0 кв.м; нежитлова будівля літ. «Н» площею 140,8 кв.м; нежитлова будівля літ. «Д» площею 7 861,0 кв.м; нежитлова будівля літ. «Л» площею 241,5 кв.м; нежитлова будівля літ. « 20» площею 16,9 кв.м; нежитлова будівля літ. «Е» площею 1 100,8 кв.м.
Реквізити стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» (54020, м. Миколаїв, вул. Громадянський узвіз, 1/1, код ЄДРПОУ: 32655926);
Реквізити боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 85 код ЄДРПОУ: 31781365).
4. Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред'явлення до виконання до 25.10.2020 року.
5. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя А.Ю. Кошик