ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.10.2017Справа №910/13069/17
За позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес";
про стягнення 10 127,97 грн.;
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Галіч Ж.В. - представник за довіреністю;
від відповідачане з'явився;
За клопотанням відповідача, з метою з'ясування фактичних обставин справи та витребування від учасників судового процесу додаткових документів, кі підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3статті 69 ГПК України знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (надалі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14 245,62 грн.
Позов мотивований тим, що позивачем була відшкодована шкода потерпілому в результаті ДТП, яке сталося за участю автомобіля "ГАЗ" д. н. НОМЕР_1 (застрахований позивачем транспортний засіб) та автомобіля "Nissan Qashqai", д. н. НОМЕР_2 (застрахований відповідачем транспортний засіб) та оскільки ДТП сталася з вини водія автомобіля "Nissan Qashqai", д. н. НОМЕР_2, а відповідач є тією особою, яка відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності взяла на себе, як страховик, обов'язок забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної під час ДТП водієм автомобіля "Nissan Qashqai", д. н. НОМЕР_2, то обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду заподіяну в наслідок ДТП, покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.09.2017.
29.09.2017 відповідачем в судовому засіданні надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у розмірі 14 245,62 грн. та вказував на те, що страхове відшкодування повинне бути розраховане відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та має складати 10 127,97 грн.
18.10.2017 позивачем через канцелярію суду надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 10 127,97 грн., відповідно до розрахунку наданого відповідачем, а також витрати по сплаті судового збору в повному обсязі. Дана заява приймається судом до розгляду.
Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.
Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.
Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовому клопотанні, прийняте господарським судом, тоді новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 10 127, 97 грн.
Представник відповідача в судове засідання 18.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з положеннями п. 3.9.1. роз'яснень постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
З огляду на те, що ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, -3 ПК України сворені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Представник позивача в судовому засіданні, що відбулось 18.10.2017 наполягав на задоволенні позову, надав суду усні пояснення по справі.
Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 18.10.2017 відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15 січня 2016 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ян Дженерал Продактс Україна" було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № УБ 1095128, згідно умов якого, зокрема, застраховано автомобіль "ГАЗ" д. н. НОМЕР_1.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Києво-Святошинського районного суду м. Києва по справі № 369/107/17 від 06.02.2017, 14 грудня 2016 року в с. Крюківщина на перехресті вул. Балукова та вул. Мічуріна мала місце ДТП, за участю автомобіля "ГАЗ" д. н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Nissan Qashqai", д. н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, в результаті якої автомобілю "ГАЗ" д. н. НОМЕР_1 були завдані механічні пошкодження.
Так, відповідно до вищезазначеної постанови Києво-Святошинського районного суду м. Києва по справі № 369/107/17 від 06.02.2017, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, рахунку-фактури № СЧ-0000283 від 21.12.2016 та згідно страхового акту № СТО-16-74324/1 від 26.12.2016, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 14 245,62 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 63763 від 29.12.2016.
Згідно положень статті 993 Цивільного кодексу України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Nissan Qashqai", д. н. НОМЕР_2 - ОСОБА_4, який є винною особою у скоєнні ДТП, була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" на підставі полісу № АК/1943112 зі строком дії з 05.12.2016 по 05.12.2017, цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн. та франшизу в розмірі 00,00 грн.
Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності водія автомобіля "Nissan Qashqai", д. н. НОМЕР_2 - ОСОБА_4, тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 32, 34 ГПК України.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме - статті 29.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - КТЗ) (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Таким чином, оскільки ДТП сталося у 2017 році, а як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту №05417-4 від 05.04.2017 про визначення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "ГАЗ" д. н. НОМЕР_1, даний автомобіль - 2011 року випуску, отже коефіцієнт фізичного зносу має враховуватися при розрахунку страхового відшкодування та як вбачається з вищезазначеного звіту, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, який розраховано відповідно до вимог Закону та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склав 10 127,97 грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як було зазначено вище, за змістом статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, у зв'язку із настанням страхового випадку у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 10 127,97 грн., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля "ГАЗ" д. н. НОМЕР_1.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 10 127,97 грн., а тому позов підлягає задоволенню.
Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.
Враховуючи, що при зверненні із позовом до суду ПАТ "НАСК "Оранта" сплачений збір у розмірі 1 600, 00 грн., який є мінімальною ставкою судового збору за подання позовів майнового характеру, тоді підстав для повернення судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог немає.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72 ; код ЄДРПОУ: 32638319) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д; код ЄДРПОУ 00034186) 10 127 грн. 97 коп. страхового відшкодування та 1 600, 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 23.10.2017 р.
Суддя Ю.О. Підченко