24 жовтня 2017 року Справа № 910/22564/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,
суддів:Картере В.І.,
Козир Т.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.03.2017
та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 25.01.2017
у справі№ 910/22564/16 господарського суду міста Києва
за позовомПриватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"
доТовариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз"
простягнення 5 878 451,42 грн.
Подана вчетверте 17.10.2017 (відповідно до вхідного штампу суду апеляційної інстанції) Товариством з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" до Вищого господарського суду України касаційна скарга б/н від 17.10.2017 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/22564/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 було повернуто касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" подану на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/22564/16 на підставі п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалами Вищого господарського суду України від 17.07.2017 було повторно повернуто касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" подані на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/22564/16 на підставі п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 було втретє повернуто касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" подану на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/22564/16 на підставі п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відмовлено у відновленні строку на подання касаційної скарги.
За змістом положень ст. 107 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Разом з тим, вказаною нормою процесуального законодавства не передбачено права повторного звернення з касаційною скаргою у разі її повернення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України у зв'язку з відхиленням клопотання про відновлення строку для звернення з касаційною скаргою.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", де вказано, якщо касаційну скаргу подано повторно після повернення первісної касаційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 1113 ГПК України, та клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги було відхилено, то відповідна обставина виключає перегляд судових рішень у касаційному порядку; у такому випадку Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК України.
Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржником так і невиконані вимоги ухвал Вищого господарського суду України від 18.04.2017, 17.07.2017, 17.10.2017 та вчетверте подано касаційну скаргу з порушеннями, які були зазначені при попередніх трьох поверненнях, що свідчить про зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" процесуальними правами, передбаченими в ст. 22 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Відмовити в прийнятті до провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/22564/16.
2. Справу № 910/22564/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: В.І. Картере
Т.П. Козир