Ухвала від 17.10.2017 по справі 761/34455/17

Справа № 761/34455/17

Провадження № 2/761/7397/2017

УХВАЛА

17 жовтня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 в особі її законного представника ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном шляхом визнання особи як такої, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Позивач просить суд усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням; скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 шляхом зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, вимога щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 є передчасною з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підстав рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; (ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Відповідно до ст. 11 цього ж Закону орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові 6-467цс15 від 01.07.2015 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надати позовну заяву з урахуванням вищевказаних недоліків у кількості сторін у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 17 КАС України, ст.ст. 15, 16, 119-121, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 в особі її законного представника ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном шляхом визнання особи як такої, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Попередній документ
69774914
Наступний документ
69774916
Інформація про рішення:
№ рішення: 69774915
№ справи: 761/34455/17
Дата рішення: 17.10.2017
Дата публікації: 30.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права