Провадження № 2-з/760/301/17
В справі № 760/21197/17-ц
25 жовтня 2017 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Хілюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: Служба в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації, старший державний виконавець Солом»янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними договорів дарування, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати недійсними договори дарування квартири АДРЕСА_1.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони державному виконавцю Солом»янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві вчиняти дії по його виселенню з квартири на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Підстави забезпечення позову врегульовано ст.151 ЦПК України.
З точки зору ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.2 ст.151 ЦПК України.
З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Статтею 152 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
За даною нормою закону однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
Так, предметом спору сторін є визнання недійсними угод по спірній квартирі.
Зі змісту заяви випливає, що Солом»янським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснюється виконання рішення суду про виселення позивача зі спірної квартири.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз»яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З точки зору закону адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Як зазначено вище, предметом спору є оспорювання угод дарування квартири.
Звертаючись з заявою про забезпечення позову позивач просить забезпечити його у вигляді, який застосовується при оскарженні в судовому порядку виконавчого документа.
Враховуючи ці обставини, предмет спору, вимоги закону в частині співмірності заходів забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.151-153,168 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання
копії ухвали.
Суддя: