Провадження №2-з/760/307/17
в справі №760/22122/17-ц
25 жовтня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Хілюк І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, суд
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 419 471, 22 гр. шкоди, завданої їй пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце з вини відповідача.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належать йому на праві власності.
Зазначає, що 18 січня 2017 року на вул. Солом»янській в м. Києві з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій був пошкоджений належний їй на праві власності автомобіль.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку розмір завданої їй шкоди пошкодженням транспортного засобу становить 417 471, 22 гр.
Виходячи з цього та розміру завданих їй збитків, просить задовольнити заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Підстави забезпечення позову врегульовано ст.151 ЦПК України.
З точки зору ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.2 ст.151 ЦПК України.
З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Статтею 152 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно.
За даною нормою закону однією з причин, в зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
Так, предметом спору сторін є відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді.
Згідно наданої Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна відповідач є власником ? частини квартири АДРЕСА_1.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз»яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як зазначено вище, відповідач є власником ? частин вище зазначеної квартири.
Предметом спору є стягнення грошових коштів у розмірі 419 471, 22 гр.
Враховуючи ці обставини, вимоги закону в частині співмірності заходів забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви та накладення арешту на майно, що належить відповідачу.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Накласти арешт на ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання
копії ухвали.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Суддя