Провадження № 1-кп/760/1221/17
Справа № 760/12269/17
13 жовтня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
та обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шахтарськ Донецької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-
Так, ОСОБА_5 27.10.2014 року, в невстановлений слідством час, будучи переселенцем з тимчасово окупованої території України, перебуваючи в приміщенні Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики, виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що за адресою: м. Київ, пр. Комарова, 7, маючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом шахрайства, а саме бюджетними коштами в якості соціальної допомоги, діючи згідно розробленого плану, звернулася із заявами до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 40, стосовно щомісячної адресної матеріальної допомоги для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 в заявах для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг №264 від 13.05.2015, №349 від 20.01.2016, №3018 від 09.08.2016 зазначила відомості про відсутність у своєму володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення АТО, відсутність у своєму володінні транспортних засобів та відсутність депозитів у розмірі, що перевищує 10 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Однак, при здійсненні верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат встановлено, що ОСОБА_5 має депозитні банківські рахунки, що перевищують 10 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Згідно виписки з особистого депозитного банківського рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 встановлено, що 06.10.2015 на зазначений рахунок зараховано 942 долари США 70 центів та станом на 07.06.2016 баланс на рахунку складав 4 167 доларів США 47 центів. При цьому в особовій справі мир ОСОБА_6 інформація про наявність депозитних банківських рахунків на момент призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг відсутня, чим порушено п.6 та п.11 «порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг», затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 не повідомила про наявність депозитних рахунків, останній виплачено в період з 13.05.2015 по 31.10.2016 соціальну грошову допомогу в сумі 6273,55 грн., чим було завдано матеріального збитку державному бюджету.
Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні державними коштами шахрайським шляхом, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена, думку якого підтримав захисник, заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Прокурор не заперечив проти задоволення такого клопотання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.45 КПК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України)» можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Враховуючи, що вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України, є невеликої тяжкості, вчинене вперше, матеріальні збиток від кримінального правопорушення завданий державі відшкодовано, її позитивну характеристику, щире каяття, суд вважає, що її клопотання підлягає задоволенню, а остання звільненню від кримінальної відповідальності з закриттям відносно неї кримінального провадження.
Керуючись п.1 ч.2 ст.284, п.2 ч.3 ст.314 КПК України, суд, -
на підставі ст.45 КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно неї, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2017 за № 12017100090006609 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя