СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11294/15-ц
пр. № 2/759/127/17
20 вересня 2017 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.,
при секретарі Шелудько В.В.
за участю позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
16.07.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської в м. Києві районної державної адміністрації про стягнення аліментів, стягнення пені, позбавлення батьківських прав. Справа перебувала в провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Чалої А.П.
Ухвалою суду від 27.07.2015 року під головуванням судді Чалої А.П., у справі відкрито провадження та справа призначена до суду розгляду, позовну заяву в частині вимог про позбавлення батьківських прав повернуто позивача для звернення до належного суду (а.с. 37-38).
16.11.2015 року відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою суду з занесення до журналу судового засіданні зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з основним позов.
В подальшому 03.12.2015 року, позивачем було збільшено розмір позовних вимог, за якими позивач просила стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24188,75 грн., та пені за прострочення 67591,63 грн. (а.с. 90-91).
В подальшому 05.08.2016 року, позивачем було збільшено розмір позовних вимог, за якими позивач просила стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 29145,69 грн., та пені за прострочення 166149,00 грн. (а.с. 143-144).
Ухвалою судді від 25.10.2016 року, справа за основним та зустрічним позовом прийнята до провадження судді Миколаєць І.Ю., та призначено до судового розгляду (а.с. 161).
Ухвалою суду від 19.06.2017 року, роз'єднано вимоги про стягнення пені за аліментами від вимог зустрічного позову про зменшення розміру аліментів.
Позов про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені за прострочення сплати аліментів, обгунтовано тим, що на підставі постанови Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2002 року, ухваленої у справі № 2-885-1/02 стягнуто на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини заробітку з усіх видів його заробітку щомісячно з відповідача.
Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду утворилась заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 29145,69 грн., та пені за підрахунками позивача здійсненими у порядку ч. 1 ст. 196 СК України за період прострочення сплати аліментів з квітня 2014 року по 01.05.2016року, сума пені за прострочення сплати аліментів склала 166149,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість по виплаті аліментів в розмірі 29145,69 грн., та пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 166149,00 грн.
У судовому засіданні 20.09.2017 року позивач позовні вимоги підтримує в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів та просить їх задовольнити. Зазначає, що позивач 29.12.2016 року виплатив заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 29795,00 грн. А тому в цій частині вимоги просить не розглядати, надавши до суду про це письмову заяву від 19.06.2017 року.
У судовому засіданні 20.09.2017 року відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши при цьому, що всі аліменти він сплачував добровільно, написавши до бухгалтерії підприємства де працював заяви про відрахування від заробітної плати 1/4 частини доходів для сплати позивачу аліментів для утримання дитини. Не сплату аліментів пояснює його переведенням із АР Крим до м. Києва, а також відмовою позивача у його спілкуванні з дитиною. Оскільки позивач в цьому відмовила, тому відповідач за новим місцем роботи не писав заяви про відрахування від заробітної плати 1/4 частини доходів для сплати аліментів позивачу для утримання дитини. Відповідач визнав не сплату аліментів за період з серпня 2014 року по листопад 2015 року, внаслідок якої утворилась заборгованість. Також відповідач надав суду квитанцію за якою 29.12.2016 року виплатив заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 29795,00 грн. на користь позивача. Посилаючись на те, що він є військовослужбовцем та був мобілізований то відповідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», з початку і до закінчення особливого періоду, за резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. На підставі чого просить у задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Згідно із п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованості утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасної виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Це пов'язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч. 2 ст. 550 ЦК України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується. У зв'язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що сторони по справі мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами по справі розірвано 25.12.2001 року, актовий запис № 96 (а.с.9).
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2002 року з ОСОБА_3 на користьОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини доходів, щомісячно, починаючи з 06.03.2002 року і до її повноліття (а.с. 109).
Згідно свідоцтва про одруження, ОСОБА_4 одружилась зі ОСОБА_6, 11.10.2003 року, актовий запис № 1554, після одруження змінивши прізвище на ОСОБА_6 (ас. 11).
Згідно довідки-розрахунку заборгованості, здійсненого старшим державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС Головного управління юстиції у м. Києві, Савчук І.І., зазначено, що на виконанні у зазначеному відділі перебуває виконавчий лист 2-885-1/02 виданий Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини доходів, щомісячно, починаючи з 06.03.2002 року і до її повноліття. Зазначено, що заборгованість за період з 01.04.2014 року по 01.05.2016 складає 29145,69 грн.
Згідно квитанції від 29.12.2016 року відповідач ОСОБА_3 виплатив заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 в розмірі 29795,00 грн. (а.с. 169).
Враховуючи, що сторонами не оспорювалась сума заборгованості нарахована старшим державним виконавцем, судом правильність її нарахування не перевірялась.
З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст.196 СК України нарахування пені обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено сплати певної суми заборгованості.
Як вбачається із здійсненого розрахунку позивачем, останній розрахований на загальну суму 166149,00 грн. за період з квітня 2014 року по квітень 2016 року (а.с. 143-144).
Проте, позивачем не вірно зроблено розрахунок пені за прострочення заборгованості. Згідно здійсненого судом розрахунку, у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з квітня 2014 року по листопад 2015 року, загальна сума пені становить 12221,94 грн. (яка розраховувалась за формулою: сума заборгованості за кожен місяць окремо помножена кількість днів місяця розділена на сто), так, заборгованість за квітень 2014 року становить 1328,25 грн. пеня відповідно (1328, 25 грн. ?30/100) =398,51 грн, травень 2014 р. - 0 грн., червень 2014 р. - 395,40 грн., липень 2014 р. - 0 , серпень 2014 р. - 542,72 грн., вересень 2014 р. - 586,37 грн., жовтень 2014 р. - 630,60 грн., листопад 2014 р. - 562,59 грн., грудень 2014 р. 0 810,92 грн., січень 2015 р. - 580,54 грн., лютий 2015 р. - 633,18 грн., березень 2015 р. - 711,60 грн., квітень 2015 р. - 688,64 грн., травень 2015 р. - 711,60 грн., червень 2015 р. - 688,64 грн., липень 2015 р. - 699,93 грн., серпень 2015 р. - 1498,96 грн., вересень 2015 р. - 681,50 грн., жовтень 2015 р. - 711,60 грн., листопад 2015 р. 688, 64 грн.
Посилання відповідача на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якого: з початку і до закінчення особливого періоду, за резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, суд вважає безпідставним та не береться до уваги, оскільки утримання дітей, є безумовним обов'язком батьків, визначений ст. 180 СК України і не випливає з цивільно-правових відносин.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, та відповідача, як на підставу заперечення позову, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Статтею 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 195, 196 СК України,ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179,209, 212-215, 218, 223, 292, 294ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. адреса реєстрації: АДРЕСА_1, місце роботи: Служба безпеки України (м.Київ, вул.Володимирська,33), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, пеню за прострочення аліментних виплат з квітня 2014 р. по листопад 2016 р. (включно) , призначених йому за виконавчим листом Святошинського районного суду м.Києва № 2-885-1/02 у розмірі 12221,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. адреса реєстрації: АДРЕСА_1, місце роботи: Служба безпеки України (м.Київ, вул.Володимирська,33), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Ю.Миколаєць