ун. № 759/15523/17
пр. № 2-о/759/506/17
24 жовтня 2017 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Величко Т.О.,
при секретарі - Скляренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтерисована особа: Відділ Державної реєстрації смерті Головного територіального Управління юстицій у м.Києві про встановлення факту смерті,
Заявник у справі звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, що має юридичне значення посилаючись на те, що вона ОСОБА_1 - є онучною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьку, Донецької обл, Україна у віці 74 років. Згідно довідки про причини смерті, виданої 22 серпня 2017 року, причиною смерті стала інтоксикація, рак печінки за розпадом.
Заявник зазначила, що Кіровським відділом запису актів цивільного стану м.Донецька Державної Реєстраційної палати Міністрерства юстиції Донецької Народної Республіки 23 серпня 2017 року видано свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть, однак зазначене свідоцтво не приймається на території України як документ, що має юридичну силу та не є підставою вважати людину померлою.
Так, заявник, оскільки м.Донецьк є територією, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, звернулась до Відділу Державної реєстрації смерті Головного територіального Управління юстицій у м.Києві для отримання свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України. У відповідь на звернення їй надали відмову у державній реєстрації смерті з підстав того, що надані нею документи, виданіна території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Підтвердження факту смерті надає можливість реалізації заявником права на спадкування прав та обов'язків померлої особи.
В судовому засіданні заявник підтримала заяву з викладених вище підстав та просила суд її задовольнити.
Зацікавлена особа у судове засідання не з"явилась.
Суд, заслухавши пояснення заявника, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази встановив наступне.
Судом встановлено, що факт родинних зв"язкув ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується - свідоцтвом про народження її матері - ОСОБА_4, яка є рідною донькою ОСОБА_3, яка внаслідок шлюбу з ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_5. В свою чергу ОСОБА_1 до шлюбу мала прізвище - ОСОБА_5.
Судом встановлено, що заявником подано копію Свідоцтва про смерть від 23.08.2017 року, видану Кіровським відділом запису актів цивільного стану м.Донецька Державної Реєстраційної палати Міністрерства юстиції Донецької Народної Республіки, який судом сприйнято, як ненележний доказ у розумінні ст. 9 Закону України "Про забезпечення права і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Судом встановлено, що заявником подано суду довідка про причину смерті від 22.08.2017 року №2434, що видана медичним закладом.
Судом встановлено, що заявнику органом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено у державній реєстрації смерті у зв'язку з тим, що документи, які підтверджують факт смерті, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п. 7 ст. 273 ЦПК) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обгрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року відповідно до ст. 273 ЦПК України(1963 р.) суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах РАГС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. Тобто факт смерті може бути встановлений в порядку особливого провадження за умови наявності у минулому актового запису.
Згідно ст.17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану, підставою для проведення державної реєстрації смерті є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров"я або судово-медичною установою документ встановленої форми, що підтверджує факт смерті. За відсутності такого документа, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті.
На підставі вищевикладеного, встановлених у судовому засіданні обставин справи суд дійшов висновку про задоволення заяви.
На підставі наведеного, ст. ст. 3.10,11,15,88,209-218,256-259, 294 ЦПК України, суд,
Заяву - задовольнити.
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_3, чоловічої статі, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 тв с.Єленівка, Волноваського району Донецької області,проживаву та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку, Кіровського району, Донецької області, на тимчасово окупованій території України.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення цього суду.
Суддя: Т.О. Величко